vipaleksandraМ’який знак не пишеться: 1) після букв, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, кров, сім, вісім, любов, ніж, піч, ідеш; 2) після р у кінці складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький); 3) між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого: сонця, пісня, радість, якість, кінця; 4) після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, менший, інший, кінчик.Загалом це основні правила вживання м’якого знаку. Інколи, особливо в словах іншомовного походження можуть траплятися вийнятки.М’який знак пишеться: 1) після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви передають м’які звуки: сядь, донька, суть, злізь, вісь, ґедзь, мідь, швець, жнець, гляньте, різьба: 2) після м’яких приголосних перед о: льон, трьох, сьомий, сьогодні, дзьоб, синього; 3) у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -цьки: український, європейський, козацький, запорізький, ризький, паризький, чеський, французький, близький, людський, по-французьки, по- французькому; 4) у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легенько, голівонька, рученька, самісінька, малюсінька; 5) після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня; 6) у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду: пісень, робітниць, учениць; 7) у дієслівних формах наказового способу: стань, винось, виходь; станьте, виносьте, виходьте; 8) у дієслівних формах 3-ї особи однини та множини дійсного способу: стоїть, спить, стоять, читають, пишуть, думають, складають.
Answers & Comments
1) після букв, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, кров, сім, вісім, любов, ніж, піч, ідеш;
2) після р у кінці складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький);
3) між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого: сонця, пісня, радість, якість, кінця;
4) після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, менший, інший, кінчик.Загалом це основні правила вживання м’якого знаку. Інколи, особливо в словах іншомовного походження можуть траплятися вийнятки.М’який знак пишеться:
1) після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви передають м’які звуки: сядь, донька, суть, злізь, вісь, ґедзь, мідь, швець, жнець, гляньте, різьба:
2) після м’яких приголосних перед о: льон, трьох, сьомий, сьогодні, дзьоб, синього;
3) у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -цьки: український, європейський, козацький, запорізький, ризький, паризький, чеський, французький, близький, людський, по-французьки, по- французькому;
4) у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легенько, голівонька, рученька, самісінька, малюсінька;
5) після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня;
6) у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду: пісень, робітниць, учениць;
7) у дієслівних формах наказового способу: стань, винось, виходь; станьте, виносьте, виходьте;
8) у дієслівних формах 3-ї особи однини та множини дійсного способу: стоїть, спить, стоять, читають, пишуть, думають, складають.