Колись давно у якісь країні жила дівчина така гарна ,як пташина . Струнка ,як берізка. Якось дівчина йдучи по воду побачила парубка біля річки . Той юнак побачивши її чомусь зрадів і промовив:

-- Ось ти яка дівчина прикрасна , як зірка ясна

-- Що це за кумедне слово таке ?

Дівчина здивувалась та й пішла далі . На наступний день побачила вона того юнака за вікном з гарними квітами , дуже довго маялась , але взяла ті квіти . Сиділи вони на тині , та й вона питає:

-- а що то за слово дивне таке ,зірка ?

Парубок подивився на неї :

-- це ти і я ,голубонько , зірки

Дівчина та й забула про ту зіроньку

Пройшов рік , пройшов і другий. Гарненька дівчина ждала свого милого з відрядження. Прийшли війська турецькі та пограбували усі міста ,та захопили у полон дівчаток і хлоп'яток . Приїздив молодий хлопець аж дивиться ,а його нареченої немає . Пішов він за Батьківщину воювати та кохану рятувати . Довга та кровава війна нас чекала , люди одним за одним помирали, а на чорному небі плями почали з'являтись та зірками називатись . Та дівчина молода парубка дочекалась , а після щасливого життя однесенька зосталась ,але знала ,що той парубок десь її чекає ,у тому небі не чорному , а білому .

Вибачте за помилки !