ПРИВЕТ

На горі серед проваль,
Де ніхто не був понині,
У ліпарській самотині
Господарить бог-коваль.

Весь в диму, червоні лиця,
Молотом щосили б’є;
Він залізу міць дає,
Він тверду гартує крицю.

I без ліку, без числа
Зброя родиться безжальна,
Меч, і ратище метальне,
I гартована стріла.

А Кіпріда з його твору
Кпить, не зводить довгих вій:
Справжня міць належить їй,
Тільки їй нема опoру.