У деяких видів рослин листки у процесі еволюції різко видозмінилися. У барбарису листки видозмінились у колючки. Вакації білої у колючки видозмінились прилистки. У гороху, вики листкивидозмінились у вусики, якими рослина прикріплюється до опор. У деякихвидів акації черешки листка видозмінились у філодії - розширені утворення, які схожі на пластинку листка і виконують функції пластинки листка. У цибулі м'ясисті лусочки - це листки, які видозмінилися у сховища поживних речовин, а плівчасті сухі верхні лусочки - це листки, які видозмінилися у покриви. У квіткових рослин листки видозмінились у частини квітки.
Листки комахоїдної рослини росички, зібрані в прикореневу розетку,мають довгі черешки і невеликі (до 1 см у діаметрі) круглясті пластинки.Пластинки листка всіяні залозистими волосками з була воподібнимизакінченнями, на яких виділяється слизиста клейка речовина. Комахи, щосідають на листок, приклеюються до закінчень залозистих волосків.Сусідні волоски нахиляються до комахи і притискують її до пластинкилистка. Залозисті волоски виділяють фермент, що розщеплює білки комахидо амінокислот, які всмоктуються волосками. Після цього волоски зновурозходяться і готові "ловити" нову комаху. Так у комахоїдних видіврослин листки видозмінились у різноманітні пастки. Вегетативним розмноженням рослин називається безстатеве відтворення рослиніз їх вегетативних частин, тобто з фрагментів талому, пагона, листка чикореня. Найскладніших та найрізноманітніших форм воно досягає у вищих іособливо у квіткових рослин.
Вегетативне розмноження рослин у природі здійснюється шляхом:
o поділу (одноклітинні);
o кореневими паростками (вишня, яблуня, малина, ожина, шипшина);
o коренебульбами (орхідея, жоржини);
o відсадками (смородина, аґрус);
o вусами (суниці, жовтець повзучий);
o кореневищами (пирій, очерет);
o бульбами (картопля);
o цибулинами (тюльпан, цибуля, часник);
o виводковими бруньками на листках (бріофілюм).
Усі природні способи вегетативного розмноження широковикористовуються людиною у практиці рослинництва, лісництва і особливосадівництва.
Як підібрати живці для укоріненняЗдатність стебла утворюватикоріння залежить від віку і виду материнської рослини. Материнськурослину обрізають, щоб стимулювати швидкий ріст молодих вегетативнихпагонів, з яких і нарізають живці. Ці пагони характеризуютьсявисокою коренеутворювальною здатністю. Чим сильніше обрізати материнськурослину, тим інтенсивніше відростають нові пагони, в цьому і полягаєуспіх живцювання. Здатність стебла утворювати коріння можезмінюватися протягом року. Це залежить і від того, яку рослину миукорінюємо. Запас поживних речовин, який міститься у пагінці,використовується не тільки для утворення коренів, а й для підтримки йогожиттєдіяльності до тих пір, поки не сформується нова рослина. Кількістьпоживних речовин в задерев'янілих живцях більша, ніж у молодих пагонах,тому вони і зберігаються довше. Наше основне завдання - змуситипагінець якнайшвидше дати коріння, поки в ньому не витратилися запасикорисних речовин. Коли нарізати живці?Зелені,цьогорічні, весняні активно ростучі пагони, які мають листя, нарізаютьвід початку і до середини літа, використовуючи верхівки пагонів.Стебла у них досить м'які, оскільки вони переживають період інтенсивного росту. Такі живцідобре вкорінюються без застосування будь-яких регуляторів росту іукорінювачів (обробка живців гормонами в цей час майже не дає ефекту). Напівзадерев’яніліживці можна нарізати в кінці літа. Використані для цього стебларостуть вже уповільнено і пройшли фазу загартовування. Хоча листя у них івідчувають нестачу вологи, ретельного контролю умов навколишньогосередовища, тут вже не потрібно. Живці задерев'янілихвічнозелених рослин нарізають, як правило, в зимовий період. Завдякилистю вони лише частково впадають у стан спокою, тому і маловимогливі доумов навколишнього середовища. Як порізати рослину на живці?Нижній косий зріз живця має знаходитися безпосередньо (в 3-4 мм) під вузлом або брунькою.
Answers & Comments
У деяких видів рослин листки у процесі еволюції різко видозмінилися. У барбарису листки видозмінились у колючки. Вакації білої у колючки видозмінились прилистки. У гороху, вики листкивидозмінились у вусики, якими рослина прикріплюється до опор. У деякихвидів акації черешки листка видозмінились у філодії - розширені утворення, які схожі на пластинку листка і виконують функції пластинки листка. У цибулі м'ясисті лусочки - це листки, які видозмінилися у сховища поживних речовин, а плівчасті сухі верхні лусочки - це листки, які видозмінилися у покриви. У квіткових рослин листки видозмінились у частини квітки.
Листки комахоїдної рослини росички, зібрані в прикореневу розетку,мають довгі черешки і невеликі (до 1 см у діаметрі) круглясті пластинки.Пластинки листка всіяні залозистими волосками з була воподібнимизакінченнями, на яких виділяється слизиста клейка речовина. Комахи, щосідають на листок, приклеюються до закінчень залозистих волосків.Сусідні волоски нахиляються до комахи і притискують її до пластинкилистка. Залозисті волоски виділяють фермент, що розщеплює білки комахидо амінокислот, які всмоктуються волосками. Після цього волоски зновурозходяться і готові "ловити" нову комаху. Так у комахоїдних видіврослин листки видозмінились у різноманітні пастки. Вегетативним розмноженням рослин називається безстатеве відтворення рослиніз їх вегетативних частин, тобто з фрагментів талому, пагона, листка чикореня. Найскладніших та найрізноманітніших форм воно досягає у вищих іособливо у квіткових рослин.
Вегетативне розмноження рослин у природі здійснюється шляхом:
o поділу (одноклітинні);
o кореневими паростками (вишня, яблуня, малина, ожина, шипшина);
o коренебульбами (орхідея, жоржини);
o відсадками (смородина, аґрус);
o вусами (суниці, жовтець повзучий);
o кореневищами (пирій, очерет);
o бульбами (картопля);
o цибулинами (тюльпан, цибуля, часник);
o виводковими бруньками на листках (бріофілюм).
Усі природні способи вегетативного розмноження широковикористовуються людиною у практиці рослинництва, лісництва і особливосадівництва.
Як підібрати живці для укоріненняЗдатність стебла утворюватикоріння залежить від віку і виду материнської рослини. Материнськурослину обрізають, щоб стимулювати швидкий ріст молодих вегетативнихпагонів, з яких і нарізають живці. Ці пагони характеризуютьсявисокою коренеутворювальною здатністю. Чим сильніше обрізати материнськурослину, тим інтенсивніше відростають нові пагони, в цьому і полягаєуспіх живцювання.Здатність стебла утворювати коріння можезмінюватися протягом року. Це залежить і від того, яку рослину миукорінюємо. Запас поживних речовин, який міститься у пагінці,використовується не тільки для утворення коренів, а й для підтримки йогожиттєдіяльності до тих пір, поки не сформується нова рослина. Кількістьпоживних речовин в задерев'янілих живцях більша, ніж у молодих пагонах,тому вони і зберігаються довше. Наше основне завдання - змуситипагінець якнайшвидше дати коріння, поки в ньому не витратилися запасикорисних речовин.
Коли нарізати живці?Зелені,цьогорічні, весняні активно ростучі пагони, які мають листя, нарізаютьвід початку і до середини літа, використовуючи верхівки пагонів.Стебла у них досить м'які, оскільки вони переживають період інтенсивного росту. Такі живцідобре вкорінюються без застосування будь-яких регуляторів росту іукорінювачів (обробка живців гормонами в цей час майже не дає ефекту).
Напівзадерев’яніліживці можна нарізати в кінці літа. Використані для цього стебларостуть вже уповільнено і пройшли фазу загартовування. Хоча листя у них івідчувають нестачу вологи, ретельного контролю умов навколишньогосередовища, тут вже не потрібно.
Живці задерев'янілихвічнозелених рослин нарізають, як правило, в зимовий період. Завдякилистю вони лише частково впадають у стан спокою, тому і маловимогливі доумов навколишнього середовища.
Як порізати рослину на живці?Нижній косий зріз живця має знаходитися безпосередньо (в 3-4 мм) під вузлом або брунькою.