Багатьом людям здається, що у нашому житті можна обійтися без поезії, адже чудово можна висловитися прозою. Вони думають, що краще посидіти за комп’ютером, ніж читати якісь вірши - це просто зайва трата часу. Невже цим людям ніколи не доводилося після прочитаних кількох рядків поезії відчути радість чи сум?
Поезія - це дивне звучання нашої душі. Поетичні рядки пробуджують і смуток, і радість. Вони заспокоюють або викликають біль. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Поезія - це дзеркало розмаїтого духовного світу.
Досить згадати давньогрецьку легенду про гору Парнас, де музи, покровительки мистецтв, співали, а Аполлон підігравав їм. Кожному, звичайно, відомий вислів «зійти на Парнас». Це означає - бути прекрасним поетом або композитором, дорівнятися талантом до муз та Аполлона.
Одного разу музи так прекрасно співали, що навкруги все застигло, і гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Олімпійським богам це не сподобалося, і вони наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом й загнав гору в землю, а на місці удару забило джерело. З того часу ця чудодійна вода допомагає поетам, додаючи натхнення та наснаги.
Мабуть, кожному хочеться посмакувати водою з цього джерела, тобто спробуєвати віршувати? Це, звісно, дуже добре, але навчитися римувати рядки, ще не означає бути поетом. Не хизуйтеся перед друзями кожним створеним вами рядком, не поспішайте надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!
Пояснення:
4 votes Thanks 0
Gonduenjxusnsbdy
Спасибо , вот только переказ нужно было по памяти а не переписать , училка спалит , но все равно спасибо
SamaSvoya19
Хотелось хоть как-то помочь. Сократите и что-то поменяйте.
Answers & Comments
Відповідь:
План тексту
1. Навіщо читати вірші?
2. Поезія - звучання нашої душі.
3. Давньогрецька легенда про гору Парнас.
4. Чудодійна вода, яка допомагає поетам.
5. Римувати - не означає стати поетом.
Докладний переказ
Багатьом людям здається, що у нашому житті можна обійтися без поезії, адже чудово можна висловитися прозою. Вони думають, що краще посидіти за комп’ютером, ніж читати якісь вірши - це просто зайва трата часу. Невже цим людям ніколи не доводилося після прочитаних кількох рядків поезії відчути радість чи сум?
Поезія - це дивне звучання нашої душі. Поетичні рядки пробуджують і смуток, і радість. Вони заспокоюють або викликають біль. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Поезія - це дзеркало розмаїтого духовного світу.
Досить згадати давньогрецьку легенду про гору Парнас, де музи, покровительки мистецтв, співали, а Аполлон підігравав їм. Кожному, звичайно, відомий вислів «зійти на Парнас». Це означає - бути прекрасним поетом або композитором, дорівнятися талантом до муз та Аполлона.
Одного разу музи так прекрасно співали, що навкруги все застигло, і гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Олімпійським богам це не сподобалося, і вони наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом й загнав гору в землю, а на місці удару забило джерело. З того часу ця чудодійна вода допомагає поетам, додаючи натхнення та наснаги.
Мабуть, кожному хочеться посмакувати водою з цього джерела, тобто спробуєвати віршувати? Це, звісно, дуже добре, але навчитися римувати рядки, ще не означає бути поетом. Не хизуйтеся перед друзями кожним створеним вами рядком, не поспішайте надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!
Пояснення: