СРОЧНО ДАЮ ВСЕ БАЛЫ!!!
P.s.Сасибо :)
Контрольний докладний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини (за самостійно складеним планом) 1. ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ ПЕРЕКАЗУ. Рятівник Валентій Босаковський мандрував думкою у своє минуле. Не знайшлося місця для нього ні в батьківській хаті, ні у своїй вітчизні. Залишалася одна дорога на Січ. Там він із Хмельницьким стрівся з ним у - походи ходив. Рубака був сміливий, як чортяка, а мудрий, як Одіссей, Увійшов у повне довір'я гетьмана і не розчарував його. До гетьманських дітей прихилився душею, особливо ж до молодшої доньки Олени. Вона ж маленькою не раз його жартів слухала, тягнула за вус, допитувалася всячини. Пізніше знову звела його доля з Оленою, та вже заміжньою. Це сталося випадково, коли загін оборонців порятував від ворожого полону чималий гурт людей, захоплених зненацька. Серед них була й Олена. Серед рятівників - він. Тепер Босаковський почував відповідальність за цю жінку. Він має доправити II у безпечне місце, допоки сум'яття в Україні не втихне. Було Олені літ коло тридцяти. Блідолиця, з великими синіми, як фіалки, очима. Буйне волосся, переділене посередині, обрамовувало сумовите личко, стискало вуха і сплетене було позаду у тугий вузол. Було в тій молодиці щось від античної богині і від християнської Мадонни. Сумна достойність веліла шанобливо ставитися до неї. Може, це й було причиною, що навіть брудні руки харцизів не доторкалися до неї. Співчутлива, м'якосерда, огорнута сумовитою святістю. Такою поставала в очах світу. За всіх, здавалося, терпіла, всі болі у своє серце брала. Ишла, мов статуя, без сліз і голосіння за домовиною батька. Проте більш люблячої доньки, мабуть, і на світі не було.У ті небезпечні часи Україна і тріщала, і хиталася, як зрушена з місця будівля. Богданове діло могло пропасти навіки. Отож, усяк дивився на Олену, і спомин про недавню світлу минувшину оживляв
І тільки він, за духом правдоборець, ховав свої глибокі почуття, бо не
кожна мрія могла бути дійсністю.
За Б. Ліпким
2. Словникова робота:
Рубака - вправний воїн, хоробрий боець
Достойність - шляхетність, благородність, статечність.
М'якосердний- співчутливий, чуйний, податливий.
3. Складіть самостійно план тексту.
4. Повторно прочитайте текст.
5. Письмово ПЕРЕКАЖІТЬ прочитане.
РОБОТУ ОФОРМЛЮЙТЕ ТАК:
Контрольний переказ
Рятівник
План
І далі текст переказу...
6. Написаний переказ прикріпіть для оцінювання.
P.s.Сасибо :)
Контрольний докладний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини (за самостійно складеним планом) 1. ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ ПЕРЕКАЗУ. Рятівник Валентій Босаковський мандрував думкою у своє минуле. Не знайшлося місця для нього ні в батьківській хаті, ні у своїй вітчизні. Залишалася одна дорога на Січ. Там він із Хмельницьким стрівся з ним у - походи ходив. Рубака був сміливий, як чортяка, а мудрий, як Одіссей, Увійшов у повне довір'я гетьмана і не розчарував його. До гетьманських дітей прихилився душею, особливо ж до молодшої доньки Олени. Вона ж маленькою не раз його жартів слухала, тягнула за вус, допитувалася всячини. Пізніше знову звела його доля з Оленою, та вже заміжньою. Це сталося випадково, коли загін оборонців порятував від ворожого полону чималий гурт людей, захоплених зненацька. Серед них була й Олена. Серед рятівників - він. Тепер Босаковський почував відповідальність за цю жінку. Він має доправити II у безпечне місце, допоки сум'яття в Україні не втихне. Було Олені літ коло тридцяти. Блідолиця, з великими синіми, як фіалки, очима. Буйне волосся, переділене посередині, обрамовувало сумовите личко, стискало вуха і сплетене було позаду у тугий вузол. Було в тій молодиці щось від античної богині і від християнської Мадонни. Сумна достойність веліла шанобливо ставитися до неї. Може, це й було причиною, що навіть брудні руки харцизів не доторкалися до неї. Співчутлива, м'якосерда, огорнута сумовитою святістю. Такою поставала в очах світу. За всіх, здавалося, терпіла, всі болі у своє серце брала. Ишла, мов статуя, без сліз і голосіння за домовиною батька. Проте більш люблячої доньки, мабуть, і на світі не було.У ті небезпечні часи Україна і тріщала, і хиталася, як зрушена з місця будівля. Богданове діло могло пропасти навіки. Отож, усяк дивився на Олену, і спомин про недавню світлу минувшину оживляв
І тільки він, за духом правдоборець, ховав свої глибокі почуття, бо не
кожна мрія могла бути дійсністю.
За Б. Ліпким
2. Словникова робота:
Рубака - вправний воїн, хоробрий боець
Достойність - шляхетність, благородність, статечність.
М'якосердний- співчутливий, чуйний, податливий.
3. Складіть самостійно план тексту.
4. Повторно прочитайте текст.
5. Письмово ПЕРЕКАЖІТЬ прочитане.
РОБОТУ ОФОРМЛЮЙТЕ ТАК:
Контрольний переказ
Рятівник
План
І далі текст переказу...
6. Написаний переказ прикріпіть для оцінювання.
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Контрольний докладний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини:
Текст розповідає про Валентія Босаковського, який змушений був залишити свій рідний край та вирушити на Січ. Там він став другом і соратником гетьмана Хмельницького та познайомився з його донькою Оленою. Валентій прихилився до неї душею, але не міг виявити свої почуття, оскільки Олена вже була заміжня. Але життя привело їх разом знову, коли загін оборонців порятував від полону Олену та її співвітчизників, серед яких був і Валентій. Він мав доставити жінку до безпечного місця, щоб захистити її від ворожої небезпеки.
Олена була блідолицею з великими синіми очима, які нагадували фіалки. Її буйне волосся було переділене посередині та обрамлювало сумовите личко. Жінка мала в собі щось від античної богині та християнської Мадонни, а також сумну достойність, яка веліла шанувати її. Її м'якосердість та співчутливість огорталися сумовитою святістю, що навіть брудні руки харцизів не доторкалися до неї. Олена була також дуже люблячою донькою, яку всі любили.
У той час Україна була в небезпеці, а Богданове діло могло пропасти навіки. Отож усі дивилися на Олену та згадували про недавню світлу минувшину. Тільки Валентій залишав свої почуття за собою, оскільки не кожна мрія могла здійснитися.