Відповідь:

Обидва цих крилатих вислови використовуються в метафоричному сенсі, щоб описати людей, які заблукали на своєму шляху або зробили помилки, але мають можливість повернутися, покаятися та отримати пробачення.

Пояснення:

• Термін "блудний син" походить з притчі про блудного сина, яку можна знайти в Євангелії від Луки. В цій притчі розповідається про молодшого сина, який попросив свого батька про свою спадщину та відправився у далеку країну, де розтратив своє майно у розпусті та розкішах. Після того, як він вичерпав усе, відбулася голодна роківниця, і він знайшов себе в бідності. Тоді він прийняв рішення повернутися до свого батька, признати свої помилки та просити про пробачення. Ця притча використовується для наголошення на тему покаяння, прощення та розуміння, що навіть той, хто заблудився, може знайти шлях до повернення.
• Вислів "заблудла вівця" також походить з Біблії, з Євангелія від Матвія. У цьому тексті Ісус розповідає притчу про пастуха, який має сто овець, і одна з них заблукала. Пастух залишає дев'яносто дев'ять овець і йде шукати заблукану. Коли він знаходить її, він радіє і повертає її до отари. Ця притча використовується для підкреслення Божої любові, турботи та готовності прощати тих, хто заблудився чи зробив помилки.