7. При́тча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. Сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя.
8. Жанр – народна балада
Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.
9. Тема: розповідь про блукання меншого сина по світу, в результаті якого він зазнав багато поневірянь і бідності.
Ідея: засудження марнотратства, хвалькуватості, невміння раціонально користуватися власним майном.
Основна думка: сприйми свою помилку, покайся, попроси вибачення — і ти отримаєш прощення («Так, ти винен, але не повернувся, покаявся»).
Композиція “Притчі про блудного сина”
Експозиція: рішення молодшого сина отримати частку батьківської спадщини і вирушити у світову подорож.
Зав’язка: в результаті розгульного життя подорожуючий «розтринькав» все своє майно.
Кульмінація: бідкання молодшого сина по наймах, через що він вирішує повернутися додому і покаятися.
Розв’язка: прощення батьком сина і влаштування бенкету.
Проблематика “Притчі про блудного сина”
• багатство і бідність;
• батьки і діти;
• хто є справжніми друзями;
• праця і лінь;
• провинна і покаяння.
10. Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні ніжністю струни чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.
На запрошення завуча молодших класів ЗОШ №16 Віри Шлярп та з ініціативи завідувача навчально-виробничою практикою Оксани Терлецької-Фиштик відбувся концерт з нагоди Дня української писемності та мови. Ласкавими і привітними посмішками зустрічали студентів музичного коледжу імені В.Барвінського учні школи. У програмі концерту були виконані обробки українських народних пісень для різного складу виконавців. Чудовому виконанню творів завдячуємо Бобер Христині, Іваняк Олесі, Варагашу Роману, Дяківу Василю, Михайлику Петру, Стельмаху Івану, Мацьківу Андрію, Кухтію Любомиру та учням школи педагогічної практики Кучерявому Володимиру і Панасяку Тарасу (клас викл. Тетяни Кисилевич, Надії Старожук, Василя Гамара). Виконавцям вдалося відкрити для слухачів прекрасний світ народної музики, яка може звучати не тільки у вокально-хоровому виконанні, а також в інструментальному. Щирими оплесками присутні дякували виконавцям, які подарували всім гарний настрій.
Жити в Україні і не знати народних пісень просто не можна. Українці — це саме та нація, яка зростала на своїх піснях, яка вкладала в їх слова усі переживання, душевні потрясіння, все те, що не могла просто забути. Недарма ж говорять, що українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його мова.
Answers & Comments
Ответ:
6. 5а 1б 2в 4г
7. При́тча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. Сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя.
8. Жанр – народна балада
Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.
9. Тема: розповідь про блукання меншого сина по світу, в результаті якого він зазнав багато поневірянь і бідності.
Ідея: засудження марнотратства, хвалькуватості, невміння раціонально користуватися власним майном.
Основна думка: сприйми свою помилку, покайся, попроси вибачення — і ти отримаєш прощення («Так, ти винен, але не повернувся, покаявся»).
Композиція “Притчі про блудного сина”
Експозиція: рішення молодшого сина отримати частку батьківської спадщини і вирушити у світову подорож.
Зав’язка: в результаті розгульного життя подорожуючий «розтринькав» все своє майно.
Кульмінація: бідкання молодшого сина по наймах, через що він вирішує повернутися додому і покаятися.
Розв’язка: прощення батьком сина і влаштування бенкету.
Проблематика “Притчі про блудного сина”
• багатство і бідність;
• батьки і діти;
• хто є справжніми друзями;
• праця і лінь;
• провинна і покаяння.
10. Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні ніжністю струни чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.
На запрошення завуча молодших класів ЗОШ №16 Віри Шлярп та з ініціативи завідувача навчально-виробничою практикою Оксани Терлецької-Фиштик відбувся концерт з нагоди Дня української писемності та мови. Ласкавими і привітними посмішками зустрічали студентів музичного коледжу імені В.Барвінського учні школи. У програмі концерту були виконані обробки українських народних пісень для різного складу виконавців. Чудовому виконанню творів завдячуємо Бобер Христині, Іваняк Олесі, Варагашу Роману, Дяківу Василю, Михайлику Петру, Стельмаху Івану, Мацьківу Андрію, Кухтію Любомиру та учням школи педагогічної практики Кучерявому Володимиру і Панасяку Тарасу (клас викл. Тетяни Кисилевич, Надії Старожук, Василя Гамара). Виконавцям вдалося відкрити для слухачів прекрасний світ народної музики, яка може звучати не тільки у вокально-хоровому виконанні, а також в інструментальному. Щирими оплесками присутні дякували виконавцям, які подарували всім гарний настрій.
Жити в Україні і не знати народних пісень просто не можна. Українці — це саме та нація, яка зростала на своїх піснях, яка вкладала в їх слова усі переживання, душевні потрясіння, все те, що не могла просто забути. Недарма ж говорять, що українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його мова.