Утилітари́зм — багатозначний термін, зокрема, залежно від контексту:
Ідеалістичне філософсько-етичне вчення, в основі якого лежить оцінювання речей, предметів, процесів, явищ з точки зору їх корисності, можливості їх використання для досягнення цілей і задоволення потреб; зародилося у Великій Британії в XIX ст.; пізніше розвинене економістами австрійської школи у вигляді теорії корисності.
Принцип оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей.
Напрям в етиці, який вважає користь основою моральності.
Вузький практицизм, прагнення діставати з усього безпосередню матеріальну вигоду, користь.
Вчення отримало широке поширення у Великій Британії в 19 ст., відображаючи умонастрої деяких верств англ. ліберальної буржуазії.
Д. Бентам, основоположник утилітаризму, вважав основою моралі корисність, яку він ототожнював із насолодою. Виходячи з натуралістичного і поза-історичного розуміння природи людини, Бентам бачив кінцеве призначення моралі в тому, щоб сприяти природному прагненню людей відчувати насолоду й уникати страждань. У сприянні «найбільшому щастю» (задоволення) для «найбільшого числа людей» і полягає, згідно з Бентамом, сенс етичних норм і принципів.
Answers & Comments
Ответ:
Утилітари́зм — багатозначний термін, зокрема, залежно від контексту:
Ідеалістичне філософсько-етичне вчення, в основі якого лежить оцінювання речей, предметів, процесів, явищ з точки зору їх корисності, можливості їх використання для досягнення цілей і задоволення потреб; зародилося у Великій Британії в XIX ст.; пізніше розвинене економістами австрійської школи у вигляді теорії корисності.
Принцип оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей.
Напрям в етиці, який вважає користь основою моральності.
Вузький практицизм, прагнення діставати з усього безпосередню матеріальну вигоду, користь.
Вчення отримало широке поширення у Великій Британії в 19 ст., відображаючи умонастрої деяких верств англ. ліберальної буржуазії.
Д. Бентам, основоположник утилітаризму, вважав основою моралі корисність, яку він ототожнював із насолодою. Виходячи з натуралістичного і поза-історичного розуміння природи людини, Бентам бачив кінцеве призначення моралі в тому, щоб сприяти природному прагненню людей відчувати насолоду й уникати страждань. У сприянні «найбільшому щастю» (задоволення) для «найбільшого числа людей» і полягає, згідно з Бентамом, сенс етичних норм і принципів.