сукупність пристосувальних дій, спрямованих на встановлення життєво необхідних зв’язків організму з навколишнім середовищем. В основі формування поведінки тварин лежить подразливість як здатність організму реагувати на впливи довкілля. Прикладами поведінки тварин можуть бути й реакція маленької гідри й великої медузи на дотик, і полювання хижаків та захист їх потенційної здобичі, і шлюбні ігри та турбота про нащадків, і міграції та кочування тощо.
Поведінка тварин за своїми проявами є більш різноманітною й складною, ніж у рослин чи грибів.
Це зумовлено їхньою здатністю до активного руху й пошуку оптимальних умов існування. Наявність м’язових і нервової тканин, спеціалізація органів на функціях, розвиток опорно-рухової й нервової систем та органів чуття - ось ті ознаки, що визначають особливості поведінки тварин.
Найчастіше в поведінці тварин виділяють природжені та набуті форми поведінки. У рослин спостерігаються лише природжені прояви поведінки. Складність поведінки тварин залежить від рівня розвитку їхньої нервової системи.
Отже, поведінка тварин є основою їх пристосованості до середовища і являє собою різноманітні активні дії, що є реакціями на впливи середовища.
Які методи вивчення поведінки тварин?
Базовим методом науки про поведінку тварин є спостереження в природних умовах існування. Це найпростіший із методів, сутністю якого є цілеспрямоване й організоване дослідження організмів та їх життя.
Науковці спостерігають, оцінюють елементи поведінки тварин, а потім їх старанно й точно описують. У етології застосовуються два основних способи опису поведінки: опис за допомогою ілюстрацій (малюнків, фотографій) і письмовий опис. Вони доповнюють один одного. Значно полегшують спостереження й описування сучасна аудіо- й відеоапаратура, яка здійснює прискорене й сповільнене, постійне й періодичне, денне й нічне фіксування різних проявів поведінки.
Після того, як усі поведінкові акти належним чином описані, дослідник має відповісти на чотири запитання. Які причини цієі поведінки? Як ця форма поведінки розвивається упродовж життя? Як відбувалося становлення цієї поведінки в процесі еволюції? Яке значення такої поведінки в пристосуванні організмів до умов існування? Будь-який, справді повний, аналіз поведінки повинен дати відповіді на всі ці запитання.
Щоб відповісти на запитання, досить часто застосовують метод порівняння й проведення аналізу поведінки особин одного чи різних видів, як споріднених, так і віддалених за їх місцем у системі тваринного світу.
Згодом ці наукові дані стають основою для всебічного вивчення поведінки тварин із залученням екологічних, фізіологічних, генетичних, анатомічних та інших методів.
Вивчати поведінку тварин у природі досить важко й ці дослідження потребують великих затрат, тому серед методів етології мають місце й лабораторні дослідження із залученням експериментального методу. Відомими в цьому плані є дослідження поведінки шимпанзе, дельфінів, восьминогів на виявлення в них проявів розумової діяльності.
Answers & Comments
Ответ:
сукупність пристосувальних дій, спрямованих на встановлення життєво необхідних зв’язків організму з навколишнім середовищем. В основі формування поведінки тварин лежить подразливість як здатність організму реагувати на впливи довкілля. Прикладами поведінки тварин можуть бути й реакція маленької гідри й великої медузи на дотик, і полювання хижаків та захист їх потенційної здобичі, і шлюбні ігри та турбота про нащадків, і міграції та кочування тощо.
Поведінка тварин за своїми проявами є більш різноманітною й складною, ніж у рослин чи грибів.
Це зумовлено їхньою здатністю до активного руху й пошуку оптимальних умов існування. Наявність м’язових і нервової тканин, спеціалізація органів на функціях, розвиток опорно-рухової й нервової систем та органів чуття - ось ті ознаки, що визначають особливості поведінки тварин.
Найчастіше в поведінці тварин виділяють природжені та набуті форми поведінки. У рослин спостерігаються лише природжені прояви поведінки. Складність поведінки тварин залежить від рівня розвитку їхньої нервової системи.
Отже, поведінка тварин є основою їх пристосованості до середовища і являє собою різноманітні активні дії, що є реакціями на впливи середовища.
Які методи вивчення поведінки тварин?
Базовим методом науки про поведінку тварин є спостереження в природних умовах існування. Це найпростіший із методів, сутністю якого є цілеспрямоване й організоване дослідження організмів та їх життя.
Науковці спостерігають, оцінюють елементи поведінки тварин, а потім їх старанно й точно описують. У етології застосовуються два основних способи опису поведінки: опис за допомогою ілюстрацій (малюнків, фотографій) і письмовий опис. Вони доповнюють один одного. Значно полегшують спостереження й описування сучасна аудіо- й відеоапаратура, яка здійснює прискорене й сповільнене, постійне й періодичне, денне й нічне фіксування різних проявів поведінки.
Після того, як усі поведінкові акти належним чином описані, дослідник має відповісти на чотири запитання. Які причини цієі поведінки? Як ця форма поведінки розвивається упродовж життя? Як відбувалося становлення цієї поведінки в процесі еволюції? Яке значення такої поведінки в пристосуванні організмів до умов існування? Будь-який, справді повний, аналіз поведінки повинен дати відповіді на всі ці запитання.
Щоб відповісти на запитання, досить часто застосовують метод порівняння й проведення аналізу поведінки особин одного чи різних видів, як споріднених, так і віддалених за їх місцем у системі тваринного світу.
Згодом ці наукові дані стають основою для всебічного вивчення поведінки тварин із залученням екологічних, фізіологічних, генетичних, анатомічних та інших методів.
Вивчати поведінку тварин у природі досить важко й ці дослідження потребують великих затрат, тому серед методів етології мають місце й лабораторні дослідження із залученням експериментального методу. Відомими в цьому плані є дослідження поведінки шимпанзе, дельфінів, восьминогів на виявлення в них проявів розумової діяльності.
Объяснение:
Сподівабсь допомогла,щастить