У вірші Тараса Шевченка "Заповіт" ліричного героя найбільше хвилює, як його поховають і щоб після його смерті українці" вражаю, злою кров'ю/ волю окропіте/ кайдани порвіте/ і мене в сім'ї вольній не забудьте пом'янути своїм добрим словом)

Він вчить нас, щоб українці ніколи не здавалися та їшли всупереч своєму ворогу)

В цьому вірші вжито як і інтимну лірику, так і громадську)