У «Пісні про себе» найповніше втілилася ідея братерства, природної рівності всіх людей і органічного злиття індивідуального буття з космосом природного. Важлива тема твору — це сенс людського буття. Вона містить у собі мотиви божественності людського «я», нерозривного зв’‎язку душі й тіла, еволюції форм життя, рівності всіх живих істот на землі. Поет стверджує, що життя безмежне й між людьми немає кордонів, як немає кордонів між людьми і Всесвітом. Композиція: Поема складається з 52 розділів і є триєдиною за композиційною будовою. «Пісня про себе» не має сюжету в загальноприйнятому значенні. Але вона (як і вся збірка) містить ліричний центр: рух думок, почуттів об’єднує образ ліричного героя. За формою «Пісня про себе» є безсюжетною поемою, що побудована на перевтіленнях ліричного героя в людей, яких він зустрічає на безмежних просторах своєї духовної подорожі. Це звичайні люди, на яких ніхто не звертає уваги, уважаючи їх надто прозаїчними. Однак для Вітмена ці «маленькі» люди — справжні творці життя.