З давніх-давен українці шанували вербу. Часто в українському краєвиді можна побачити її схиленою над самою річкою. Казали: "Де верба — там і вода". Саме вербові гілочки використовували для розшукування під землею води. А там, де росте верба, — обов'язково буде вода. Тому так часто в тих місцях копали криниці. Верба сприятливо діє на воду, вербовий дух люблять бджоли. Високо цінуються вулики з вербових дощок.
Вербу завжди шанували. І зараз гілочки верби, освячені в останню неділю перед Великоднем — Вербну, вважаються магічними.
Без калини також не можна уявити життя традиційної української родини. Кажуть, що в калині — материна любов і мудрість.

Люди дуже цінували калину. Дівчата прикрашали її цвітом коси, а коли достигали ягоди, то вішали їх грона попід стріхою.

У народній медицині не було кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай, а для загоєння ран застосовувався відвар з верби. А скільки було цікавих обрядів, пов'язаних з калиною! Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали вільце молодої. Вірили: якщо зробити з калини сопілку, обов'язково народиться син — продовжувач роду.
Ось скільки цікавого можна дізнатися про ці на перший погляд звичайні рослини. Вшануймо ж ці давні символи, наш духовний світ, нашу спадщину!