Угорський авторитарний правитель Міклош Хорті увійшов в історію як васал Адольфу Гітлеру. Але їх системи правління мали, як спільне, так і відмінне. Проте, знак дорівнює між ними ставити не можна. Перша його зустріч з німецьким фюрером відбулася в 1936 році в Берхтесгадені в Баварії. Перше враження тодішнього моряка полягало в тому, що Гітлер був поміркованим і мудрим державним діячем, а згодом зізнався, що він був єдиним лідером, який так помилявся. Продовж Другої світової війни вони були союзниками (не всю війну). Угорські війська воювали під Сталінградом, але до того часу Хорті зрозумів, що війна програна, і шукає виходу з неї. Дві весняні зустрічі з Гітлером у замку Клессхайм в Австрії, як в 1943, так і в 1944 р., виявилися ганебними. Фюрер вимагав встановити в Угорщині пронімецький протекторат, і розлючений Хорті вийшов із зали конференції. Гітлер побіг за своїм розлюченим гостем і переконав його залишитися на посаді регента.

Чому ж не можна поставити знак дорівнює між ними? Ось декілька тез:

1) В Угорщині була концепція «націоналізму» (християнсько-національна ідеологія).  

2) Хорті – авторитарний лідер, Гітлер – диктатор.  

3) Гітлера сприймали як месію. Хорті ж, як тимчасового главу держави.  

4) Хорті не розробив власну ідеологію. Гітлер ж не тільки її розробив, але й просочив її у всі куточки життя населення.  

5) За твердженням угорського академіка М. Ормоша, Хорті не був одержимий владою (поступався уряду, правив лише у кризові періоди).  

6) Впродовж всіх 25 років, в Угорщині існувала багатопартійна система, двопалатний парламент і легальна опозиція.  

7) Завдяки силі уряду, фашистський рух не зміг розгорнутися в Угорщині. У Німеччині ж, це був стиль життя.  

8) Хорті перешкоджав депортації єврейського населення у концтабори.  

Попри те, що фюрер бажав маніпулювати Хорті, йому це, в повній мірі, не вдалося.