Ответ:

Жінки не лише працювали на присадибній ділянці, а й вели домашнє господарство: ткали, шили одяг, вишивали, готували їжу для всієї сім’ї, один раз на тиждень пекли хліб, виховували дітей. Така велика кількість роботи розвинула в української жінки звичку до праці, працелюбність.

З посиленням феодально-кріпосної залежності жінки працювали і на панщині. Тяжка, підневільна праця забирала здоров’я, рано зводила у могилу. Належного медичного лікування не було, тому за рівнем смертності жінок працездатного віку на початку 60-х років XIX ст. Україна посідала перше місце в Європі.

Національне відродження в першій половині XIX ст. відбувалося переважно у сфері розвитку культури.

Українська культура цього періоду збагатилася високими досягненнями в літературі, архітектурі, образотворчому мистецтві, прокладаючи подальший шлях її утвердження та розвитку.

Культура стала ближчою до людини, її духовних потреб.

За складних умов український народ не лише зберіг свою культуру, а й домігся піднесення її на вищий рівень. Зазвучала українська мова, розвинулася нова українська література.

Разом з тим розвиток культури гальмувався феодально- кріпосницькою системою та антиукраїнською політикою імперій — Російської та Австрійської.