синтаксичний розбір речення:
Коли мені кажуть «Київ» ,я бачу Дніпро,стоячи на Володимирській гірці, я схиляюся над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мені таке відчуття, неначе я- птах, мовби лечу я, розпластавши руки-крила, заточую великі кола над тим величним світом, який лежить унизу.
помогите пожалуйста
Коли мені кажуть «Київ» ,я бачу Дніпро,стоячи на Володимирській гірці, я схиляюся над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мені таке відчуття, неначе я- птах, мовби лечу я, розпластавши руки-крила, заточую великі кола над тим величним світом, який лежить унизу.
помогите пожалуйста
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Verified answer
Коли (сполучник) мені (додаток, займенник) кажуть (присудок, дієслово) «Київ» (додаток, іменник) , я (підмет, займенник) бачу (присудок, дієслово)Дніпро (додаток, іменник) , стоячи на Володимирській гірці (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять по черзі: дієприслівник, прийменник, прикметник, іменник), я (підмет, займенник)схиляюся (присудок, дієслово)над (прийменник) неосяжним (означення, прикметник) простором (додаток, іменник) , що (підмет, займенник)відкривається (присудок, дієслово)моїм (означення, займенник) очам (додаток, іменник) унизу (обставина, прислівник), і (сполучник)в (прийменник)мене (додаток, займенник) таке (означення, займенник) відчуття (підмет, іменник), неначе (сполучник)я (підмет, займенник)- птах (присудок, іменник), мовби (сполучник)лечу (присудок, дієслово)я (підмет, займенник), розпластавши руки-крила (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять по черзі: дієприслівник, два іменники) , заточую (присудок, дієслово)великі (означення, прикметник)кола (додаток, іменник) над (прийменник)тим (означення, займенник) величним (означення, прикметник)світом (обставина, іменник), який (підмет, займенник)лежить (присудок, дієслово)унизу (обставина, прислівник).Схема:
Коли ( ), [ ], [ ], (що ), і [ ], неначе ( ), мовби ( ), (який ).
Питання треба ставити так: від першого головного і другого головного речень до першого підрядного (за якої умови?); від другого головного речення до другого підрядного (яким?); від третього головного речення до третього і четвертого підрядних (яке?); від четвертого підрядного речення до п"ятого підрядного (яким?).
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим підрядним і сурядним, безсполучниковим); 1 і 2 блоки складного речення поєднано сполучниковим сурядним зв"язком з єднальними відношеннями, що вказують на послідовність дій; 1 блок (перші чотири простих речення) - складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і неоднорідною): 1 просте речення - підрядне обставинне умови, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення - головне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною; 3 просте речення - головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 4 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне,неускладнене; 2 блок (останні чотири речення) - складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і послідовною): 5 просте речення - головне, двоскладне, поширене, неповне (пропущений присудок є), неускладнене; 6 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 7 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною та однорідними присудками; 8 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.