Ответ:

Жив собі Подорожник, та, попри те, що ріс Подорожник уздовж дороги на узбіччі, до нього усі ставилися з повагою, та називали не інакше як лікарю-Подорожник. Ось і Ведмідь прийшов до нього після зимової сплячки підлікувати свою лапу.

– Я усю зиму пролежав у барлозі та ні з ким не товарищував, – сказав Ведмідь лікарю-Подорожнику, – мені було темно та моторошно, тому я лапу смоктав й від неї майже нічого не лишилося.

– То є так, дитинко, – по-доброму посміхнувся лікарь-Подорожник та наклав своє листячко на ведмеже плече.

У Ведмедя одразу ж відросла нова лапа. Не проста, а уся вкрита медом. Ведмідь зрадів та пішов до бджіл хизуватися нею.