XVI ст. для Московської держави стало періодом територіального зростання і становлення абсолютної монархії у формі самодержавства. Населення Московії на початку XVI ст. становило близько 9 млн жителів, а самої Москви - близько 50 тис. Унаслідок територіальних надбань здійснених за правління Василія ІІІ (1505-1533 рр.) Московське царство стало найбільшою державою тогочасної Європи.
Суперечливим за змістом і результатами був період правління першого московського царя Івана IV (1533-1584 рр.). Реформи, здійснені ним у 50-х рр. XVI ст., ослабили боярство, зміцнили владу царя, посилили централізацію країни і вплив дворянства. Проте за жорстокість і тиранію він отримав прізвисько Грозного.
Зовнішня політика Московської держави за Івана IV набула експансіоністського характеру. Ядро державної території Московії, що сформувалося до XVI ст. знаходилось осторонь світових торгівельних шляхів. Тому, вона докладала активних зусиль, щоб завоювати сусідні держави. За царювання Івана ІV Московська держава підкорила Сибірське, Казанське й Астраханське ханства. Чотирьохрічна війна з Кримським ханством жаданого успіху не принесла. Метою Лівонської війни 1558-1583 рр. була боротьба Івана IV за загарбання Прибалтики і вихід до Балтійського моря. Тривала і виснажлива війна закінчилася для Московської держави поразкою.
Наприкінці XVI - на початку XVIІ ст. Московську державу охопила тяжка криза, що увійшла в історію як Смутні часи (1598-1613 рр.). У цей період держава опинилася на межі загибелі, і лише завдяки рішучим діям народних проводирів змогла вистояти і зберегти свою незалежність. Смутні часи завершилися переходом московського престолу до династії Романових, що її правління тривало від 1613 до 1917 р. Засновником династії став Михайло Романов (1613-1645 рр.).
Доба правління Олексія Михайловича (1645-1676 рр.) у Московській державі стала періодом завершення формування самодержавства. Зокрема, він перший серед московських правителів став титулуватися "Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь всея Великої і Малої Русі Самодержець".
Важливою історичною подією правління Олексія Михайловича стало прийняття під його зверхність Української козацької держави. Проте війна, розпочата Московською державою проти Речі Посполитої, нібито задля визволення православного українського народу, завершилася розчленуванням України та її поділом між обома державами. Це було закріплено Андрусівським перемир'ям 1667 р. та підтверджено "Вічним миром" 1686 р.
В другій половині XVIІ ст. Московську державу охопило одне з найбільших в її історії селянських повстань під проводом Степана Разіна (1667-1671 рр.). Ціною великих зусиль його було придушено.
Answers & Comments
Московське царство в XVI - XVII ст.
XVI ст. для Московської держави стало періодом територіального зростання і становлення абсолютної монархії у формі самодержавства. Населення Московії на початку XVI ст. становило близько 9 млн жителів, а самої Москви - близько 50 тис. Унаслідок територіальних надбань здійснених за правління Василія ІІІ (1505-1533 рр.) Московське царство стало найбільшою державою тогочасної Європи.
Суперечливим за змістом і результатами був період правління першого московського царя Івана IV (1533-1584 рр.). Реформи, здійснені ним у 50-х рр. XVI ст., ослабили боярство, зміцнили владу царя, посилили централізацію країни і вплив дворянства. Проте за жорстокість і тиранію він отримав прізвисько Грозного.
Зовнішня політика Московської держави за Івана IV набула експансіоністського характеру. Ядро державної території Московії, що сформувалося до XVI ст. знаходилось осторонь світових торгівельних шляхів. Тому, вона докладала активних зусиль, щоб завоювати сусідні держави. За царювання Івана ІV Московська держава підкорила Сибірське, Казанське й Астраханське ханства. Чотирьохрічна війна з Кримським ханством жаданого успіху не принесла. Метою Лівонської війни 1558-1583 рр. була боротьба Івана IV за загарбання Прибалтики і вихід до Балтійського моря. Тривала і виснажлива війна закінчилася для Московської держави поразкою.
Наприкінці XVI - на початку XVIІ ст. Московську державу охопила тяжка криза, що увійшла в історію як Смутні часи (1598-1613 рр.). У цей період держава опинилася на межі загибелі, і лише завдяки рішучим діям народних проводирів змогла вистояти і зберегти свою незалежність. Смутні часи завершилися переходом московського престолу до династії Романових, що її правління тривало від 1613 до 1917 р. Засновником династії став Михайло Романов (1613-1645 рр.).
Доба правління Олексія Михайловича (1645-1676 рр.) у Московській державі стала періодом завершення формування самодержавства. Зокрема, він перший серед московських правителів став титулуватися "Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь всея Великої і Малої Русі Самодержець".
Важливою історичною подією правління Олексія Михайловича стало прийняття під його зверхність Української козацької держави. Проте війна, розпочата Московською державою проти Речі Посполитої, нібито задля визволення православного українського народу, завершилася розчленуванням України та її поділом між обома державами. Це було закріплено Андрусівським перемир'ям 1667 р. та підтверджено "Вічним миром" 1686 р.
В другій половині XVIІ ст. Московську державу охопило одне з найбільших в її історії селянських повстань під проводом Степана Разіна (1667-1671 рр.). Ціною великих зусиль його було придушено.