Відповідь:

Одного літнього дня весь час йшов дощ, точніше була злива з вітром, громом та блискавкою. У нас удома вимкнули струм, тож не працювали ані комп’ютер, ані телевізор, навіть музику не можна було слухати, ще й довелося вимкнути мобільний телефон. Я був сам дома, і мені стало сумно, бо я не могла просто поговорити з кимось. Мій настрій зіпсувався вкрай.

У кімнаті було темно через дощ, і навіть книжку не можна було читати…

Я підійшла до вікна, за яким лютувала буря. Яким яскравим стає листя, обмите дощовою водою! А от квіти в саду зовсім не бояться зливи – вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але з радістю п’ють свіжу вологу.

Величезні краплі радісно вдаряються об землю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…

Поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. Тоді я відкрила кватирку і вслухалася в його рівномірний шум. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі.

Той літній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна. Поім увечері вийшло сонечко,швидко підсушило асфальт. Дощ змив пил з доріг, напоїв рослини життєдайною вологою,освіжив повітря. Мені сподобалося спостерігати за тим,що відбувається в природі.

Пояснення: