Відповідь:

Пояснення:

Як чарівно грає по царству квітів сонце! Особливо гарно це навесні, коли розцвітають степові тюльпани-вороиці. Здається, шо колишеться ціле фіоле- товожовте море, а в ньому, як кораб- рожеві, голубі, білі острівці інших квітів. Це спекотного літа степ пожовтілий, пожухлий, а навесні він буяс зеленню, у ньому розцвітає більше ніж двісті п'ядесят видів квітів. лики, Погода цієі пори року мінлива. Ось вітерець, сяє сонечко, аж раптом звідкись наповзають важкі хмари, і на степ падає сіра тінь. Потягло воло- гою — лагодиться дощ. Важкі краплі падають ріденько, потім усе густіше й густіше, а потім небо ніби прорвалося суцільними смугами ллють- ся водяні потоки. Дощ припиняється раптово, як і почався. Свинцеві хмари пливуть у далечінь, небо голубіe і вже як новеньке. Через увесь небосхил, як диво з див, палає всіма кольорами дугаста веселка. Один її кінець губиться десь за обрієм, а другий і, здається, піймаєш за хвіст. Але ні, це неможливо. Та й не потрібно. Важливо, щоб веселка завжди була в душі - ось він, простягни руку людини.