Відповідь:

-Кирило, ти знову запізнився на перший урок!

-Вибачте, Наталія Олександрівна, я просто не можу раніше прийти.

-Ще й як можеш, просто не хочеш.

-Та як так? Я кожен день прокидаюся о сьомій ранку, їм, чищу зуби, одягаюсь, намагаюсь все це зробити якомога швидше, а воно ні так-ні як.

-А що тобі мама на це каже?

-Мама? А що мама? Мама мені нічого не каже.

-То може мені тоді подзвонити зараз, та все їй розповісти?

-Ні, нетреба, будь-ласка! Навіщо одразу мамі дзвонити? Може ви мені допоможете без дзвінка мамі?

-Я можу тобі дати пораду, але якщо ти її не дотримаєшся дзвінок мамі тобі гарантовано!

-Повністю згоден! Що треба робити?

- Ну по-перше, вставати треба не о сьомій, а о напів сьому, а то й о шостій. Звісно, можливо й о сьомій прокидатись, але тобі, як я розумію, такий варіант не підходить. По-друге, я впевнена, що ти й прокидаесся по хвилин п'ятнадцять, а тому тобі треба навчитися вставати, або заводити будильник на десять-п'ятнадцять хвилин раніше.

-Доречі, в мене ще є собака.

-То й що? А в мене є кішка.

-А те, що я кожен ранок з нею гуляю, й мама не дозволяє мені не гуляти з нею.

-То попроси маму або тата гуляти з нею вранці, а ти будеш гуляти увечері.

-Хороша думка. Тоді я пішов додому, Наталія Олександрівна?

-Так, іди, але якщо хоч раз таке ще відбудеться, я цю розмову проведу із твоею матір'ю.

-Все, тоді допобачення, Наталю Олександрівно.

-Допобачення, Кирило.

^^