Солов"їна мова... Можливо, ви розумієте, які слова є у співі  соловейка? Або ж можете вступити з ним у розмову? Ні? Я також. Бо у солов"я своя мова, саме її я можу назвати солов"їною. А в українців своя мова - українська. Саме нею з вами розмовляла ваша мама. Вона ж не тьохкала, правда ж, і не виводила якісь  незвичайні трелі й колінця? Ні, скажете ви і будете праві. Мама, тато, дідусь і бабуся розмовляли між собою та й з вами звичайною людською мовою. Тоді навіщо повторювати чийсь не дуже вдалий, як на мій погляд, вислів?

Треба поважати мову - свою й чужу, бо так ми виказуємо повагу до всіх людей, що населяють земну кулю. У кожного народу своя мова. І це не солов"їна, не котяча, не вороняча мова - це людська мова. Все дуже просто.