Відпочинок на морі

Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.

Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.

2. Послухайте вірші.

- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?

Літній вечір... Гори в млі,

В золоті вершини...

А під ними ллється десь

Пісня України.

Гасне вечір... Сон обняв

Гори і долини...

А між горами літа

Пісня України.

Ніч давно... Заснуло все,

Тільки море плине,

Та щебече понад ним

Пісня України.

- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?

Тиша морська

В час гарячий полудневий

виглядаю у віконце:

ясне небо, ясне море,

ясні хмари, ясне сонце.

Тиша в морі... Ледве-ледве

колихає море хвилі,

не колишуться од вітру

на човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

рине хвилечка перлиста;

править хтось малим човенцем,

в'ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

стиха весла підіймає,

і здається, що з весельця

щире золото спадає.

(Леся Українка)

- Яка пора доби описана в цьому вірші?

- Де відбуваються події?

- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»