Кам’яний валун твердий,

Не зіб’є нас з кроку.

Бо на ньому мох м’який

З північного боку.

Є підказка для діток,

Тут на кожнім кроці.

І у в’яза менш гілок

На північнім боці.

А на полум’я свічі

Ми дивилися вночі,

А воно угору в’ється,

Мов сказати щось береться.

У солом’яних брилях ми збирали м’яту,

Бо спекотно надворі, сонечка багато.

Взимку буде м’ятний чай, а це так чудово!

Пригадаєм літечко всі обов’язково!

Зима з апострофом

Вийдіть, мамо, на подвір'я.

Гляньте, гляньте навкруги!

Там повсюду біле пір'я

Вкрило стежки і луги.

М'яко стеляться пір'їнки,

Тонуть у безкраїй млі,

Зводять в мить свої будинки,

В'яжуть ковдру для землі.

Ковдра та так пахне п'янко,

Мов морської хвилі килими,

Ніби дмухнула панянка

М'ятним полум'ям зими.