Боги давніх слов’ян, які входили в так званий язичницький пантеон, належали, як правило, до одного з двох видів: деякі з них вважалися сонячними, інших зараз прийнято називати функціональними. Верховним ж вважався Сварог, часто також іменований богом Родом.

До сонячних богам відносять чотири стародавніх божества: Хорса, Ярила, Дажьбога і Сварога. А в пантеон функціональних увійшли Перун, Семаргл, Велес і Стрибог.

У слов’ян були і свої свята. Наприклад, вони відзначали зміну і пір року, і сонячних фаз. Давньослов’янські боги були відповідальні за ці зміни. Кожен – за своє: Хорс – за весну, Ярило – за літо, Дажбог – за осінь, і, нарешті, Сварог – за зиму. Саме в “свої” сезони їх і шанували особливо. Така традиція на Русі мала досить глибоке коріння. До речі, не можна не відзначити і той факт, що після Хрещення Русі боги древніх слов’ян не були зовсім забуті, а продовжували масово шануватися, але вже під виглядом звичних нам православних святих.