М'язоватканина побудована зелементів, здатних до скорочення, завдяки чому вони виконують усю сукупністьрухових процесів всередині організму (крово- ілімфообіг, пересування їжі в травному тракті, повітря у дихальних шляхах,робота серця тощо), а також переміщення організму або його частин у просторі.Елементи м'язових тканин містять спеціальні органели – міофібрили. В їх основілежать актинові та міозинові міофіламенти, які своєювзаємодією забезпечують процес скорочення і, таким чином, здійснюють функціюруху.
Існуютьдві класифікації м'язових тканин — морфофункціональна та генетична. Згідно зморфофункціональною класифікацією м'язові тканини заособливостями будови, функції та локалізації поділяють на дві групи:гладку (непосмуговану); поперечно-смугасту, яка, у свою чергу, поділяється наскелетну і серцеву.
м'язовітканини поділяються за їхнім походженням на п'ять гістогенетичних типів; 1) соматичнийтип (походить з міотомів мезодерми, це скелетна м'язова тканина); 2) целомічнийтип (походить з вентральної мезодерми, це серцева м'язова тканина); З)вісцеральнийтип (походить з мезенхіми, це гладка м'язова тканина внутрішніх органів); 4) невральнийтип (походить з нервової трубки, до цього типу належать гладкі міоцити м'язів райдужної оболонки ока); 5) епідермальнийтип (походить з шкірної ектодерми, включає міоепітеліальнїкошикоподібні клітини потових, молочних, слинних та слізних залоз).
Гладка м'язова тканина (textus muscularis nonstriatus)входить до складу стінок порожнистих внутрішніхорганів (травний тракт, повітроносні, сечовивідні, статеві шляхи, судини), атакож міститься у капсулах селезінки і лімфатичних вузлів, у шкірі. Походитьгладка м'язова тканина з мезенхіми, тобто має спільне походження з тканинамивнутрішнього середовища, до яких і належить генетичне. У групі м'язовихтканин ця тканина розглядається лише з точки зору будови та функції. Будовагладкої м'язової тканини клітинна. Структурною одиницею є гладкий міоцит. Це веретеноподібна клітина довжиною від 20 до 100мкм (у матці під час вагітності вона може досягати500 мкм), діаметром від 2 до 20 мкм. У матці, ендокарді, аорті, сечовомуміхурі трапляються міоцити з відростками. Ядра міоцитів паличкоподібної формилежать у центральній широкій частині клітин, містятьневелику кількість гетеро-хроматину, добре помітні ядерця. Коли міоцит скорочується, ядро вигинається і навіть закручується.Цитоплазма забарвлюється оксифільно з базофільним відтінком. Органели загальногозначення, серед яких багато мітохондрій, містяться біля полюсів ядра. КомплексГольджі та ендоплазматична сітка (особливо гранулярна) розвинені слабо, євільні рибосоми. Цитоплазма містить також включення — жирові, вуглеводні та пігментні. Цитоплазма утворюєчисленнівгинання —пі-ноцитозні пухирці і кавеоли. З їх допомогою вцитоплазму надходять, зокрема іони кальцію.
Міоцитине мають поперечної смугастості. Під електронниммікроскопом у їхній цитоплазмі виявляються тонкі актинові міофіламенти і товстіміозинові, розташовані переважно поздовжньо, але не так впорядковано, як упоперечно-смугастих м'язах і, очевидно, вони не утворюють міофібрил. Актиновихфіламентів міститься більше. До їх складу, крімактину, входять білки – тропо-міозин, кальдесмон та кальпонін. Вони, крімпоздовжнього напрямку, йдуть під кутом до осі клітини,утворюючи об'ємну сітку. Фіксуються актинові нитки до цитолеми або одна до одної за допомогою електроннощільних тілець, побудованихз білка альфа-актиніну. Завдяки міжмолекулярним взаємодіям з міозином актиновінитки пересуваються назустріч одна одній, тяга передаєтьсяна цитолему і клітина скорочується. У механізмі скорочення гладких міоцитів велику роль відіграє процес фосфорилювання міозину,який залежить від концентрації іонів кальцію. У свою чешу, регуляціяконцентрації цих іонів відбувається за допомогою спеціальногобілка, що зв'язує кальцій –кальмоду-ліну. Кальмодуліну комплексі з кальцієм активує фермент, що фосфорилює міозин. Уфосфорильованому стані міозин здатний до взаємодії зактином.
Оболонкакожного міоцита огорнута тонкою базальною мембраною,до якої прикріплюються колагенові фібрили. У базальній мембрані є отвори, вділянці яких м'язові клітини контактують одна з одноюза допомогою щілинних контактів .Навколо м'язових клітинретикулярні, еластичні і тонкі колагенові волокна утворюють сітку— ендомізій, який поєднує сусідні міоцити. М'язовігрупи з 10—12 м'язових клітин, у свою чергу, об'єднуються у м'язові пласти, міжякими лежить пухка сполучна тканина з кровоносними судинами та нервами.Скорочується гладка м'язова тканина ритмічно, повільно, але здатна довгознаходитись у стані скорочення, не втомлюючись прицьому. Повільне скорочення ЇЇ зумовлено повільним цикломвзаємодії міозину з актином. Гладка мускулатура здатна до великої силискорочень (наприклад, м'язова оболонка вагітної матки при пологах). Типскорочення, властивий гладким м'язам, має назву тонічного.
Answers & Comments
М'язоватканина побудована зелементів, здатних до скорочення, завдяки чому вони виконують усю сукупністьрухових процесів всередині організму (крово- ілімфообіг, пересування їжі в травному тракті, повітря у дихальних шляхах,робота серця тощо), а також переміщення організму або його частин у просторі.Елементи м'язових тканин містять спеціальні органели – міофібрили. В їх основілежать актинові та міозинові міофіламенти, які своєювзаємодією забезпечують процес скорочення і, таким чином, здійснюють функціюруху.
Існуютьдві класифікації м'язових тканин — морфофункціональна та генетична. Згідно зморфофункціональною класифікацією м'язові тканини заособливостями будови, функції та локалізації поділяють на дві групи:гладку (непосмуговану); поперечно-смугасту, яка, у свою чергу, поділяється наскелетну і серцеву.
м'язовітканини поділяються за їхнім походженням на п'ять гістогенетичних типів; 1) соматичнийтип (походить з міотомів мезодерми, це скелетна м'язова тканина); 2) целомічнийтип (походить з вентральної мезодерми, це серцева м'язова тканина); З)вісцеральнийтип (походить з мезенхіми, це гладка м'язова тканина внутрішніх органів); 4) невральнийтип (походить з нервової трубки, до цього типу належать гладкі міоцити м'язів райдужної оболонки ока); 5) епідермальнийтип (походить з шкірної ектодерми, включає міоепітеліальнїкошикоподібні клітини потових, молочних, слинних та слізних залоз).
Гладка м'язова тканина (textus muscularis nonstriatus)входить до складу стінок порожнистих внутрішніхорганів (травний тракт, повітроносні, сечовивідні, статеві шляхи, судини), атакож міститься у капсулах селезінки і лімфатичних вузлів, у шкірі. Походитьгладка м'язова тканина з мезенхіми, тобто має спільне походження з тканинамивнутрішнього середовища, до яких і належить генетичне. У групі м'язовихтканин ця тканина розглядається лише з точки зору будови та функції. Будовагладкої м'язової тканини клітинна. Структурною одиницею є гладкий міоцит. Це веретеноподібна клітина довжиною від 20 до 100мкм (у матці під час вагітності вона може досягати500 мкм), діаметром від 2 до 20 мкм. У матці, ендокарді, аорті, сечовомуміхурі трапляються міоцити з відростками. Ядра міоцитів паличкоподібної формилежать у центральній широкій частині клітин, містятьневелику кількість гетеро-хроматину, добре помітні ядерця. Коли міоцит скорочується, ядро вигинається і навіть закручується.Цитоплазма забарвлюється оксифільно з базофільним відтінком. Органели загальногозначення, серед яких багато мітохондрій, містяться біля полюсів ядра. КомплексГольджі та ендоплазматична сітка (особливо гранулярна) розвинені слабо, євільні рибосоми. Цитоплазма містить також включення — жирові, вуглеводні та пігментні. Цитоплазма утворюєчисленнівгинання —пі-ноцитозні пухирці і кавеоли. З їх допомогою вцитоплазму надходять, зокрема іони кальцію.
Міоцитине мають поперечної смугастості. Під електронниммікроскопом у їхній цитоплазмі виявляються тонкі актинові міофіламенти і товстіміозинові, розташовані переважно поздовжньо, але не так впорядковано, як упоперечно-смугастих м'язах і, очевидно, вони не утворюють міофібрил. Актиновихфіламентів міститься більше. До їх складу, крімактину, входять білки – тропо-міозин, кальдесмон та кальпонін. Вони, крімпоздовжнього напрямку, йдуть під кутом до осі клітини,утворюючи об'ємну сітку. Фіксуються актинові нитки до цитолеми або одна до одної за допомогою електроннощільних тілець, побудованихз білка альфа-актиніну. Завдяки міжмолекулярним взаємодіям з міозином актиновінитки пересуваються назустріч одна одній, тяга передаєтьсяна цитолему і клітина скорочується. У механізмі скорочення гладких міоцитів велику роль відіграє процес фосфорилювання міозину,який залежить від концентрації іонів кальцію. У свою чешу, регуляціяконцентрації цих іонів відбувається за допомогою спеціальногобілка, що зв'язує кальцій –кальмоду-ліну. Кальмодуліну комплексі з кальцієм активує фермент, що фосфорилює міозин. Уфосфорильованому стані міозин здатний до взаємодії зактином.
Оболонкакожного міоцита огорнута тонкою базальною мембраною,до якої прикріплюються колагенові фібрили. У базальній мембрані є отвори, вділянці яких м'язові клітини контактують одна з одноюза допомогою щілинних контактів .Навколо м'язових клітинретикулярні, еластичні і тонкі колагенові волокна утворюють сітку— ендомізій, який поєднує сусідні міоцити. М'язовігрупи з 10—12 м'язових клітин, у свою чергу, об'єднуються у м'язові пласти, міжякими лежить пухка сполучна тканина з кровоносними судинами та нервами.Скорочується гладка м'язова тканина ритмічно, повільно, але здатна довгознаходитись у стані скорочення, не втомлюючись прицьому. Повільне скорочення ЇЇ зумовлено повільним цикломвзаємодії міозину з актином. Гладка мускулатура здатна до великої силискорочень (наприклад, м'язова оболонка вагітної матки при пологах). Типскорочення, властивий гладким м'язам, має назву тонічного.