Лірична героїня - молода хвора дівчина.

Композиція:

 «була весна…» - експозиція

 хворобливість і самотність поетеси   -  зав"язка

радість ліричної героїні  - кульмінация

вдячність героїні за  дарунок - розв"язка

Художні засоби:

Епітети: весна весела, щедра, мила; білесенькі квітки;

Метафора: моя душа ніколи не забуде того дарунку...;

Персоніфікація: промінням грала, сипала квітки;  вітер... про весняну волю заспівав;

Порівняння: летіла хутко, мов стокрила;

Риторичні оклики: Ні, не забула!

Антитеза: Співало все, сміялось і бриніло, а я лежала хвора й самотна. Дарунки всім несе вона, ясна, для мене тільки дару не придбала.