Сільска мишка щаслива,бо коли вона зустрилась из своими сестрами вони були: худі,голодний,миршаві. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про миші, то вже і не згадуй. А селяньска мишка їм и каже: у моїх господарів не те. Єсть чим поживитися. Коли я й вибігаю в поле, то це не з голоду, а так із привички, щоб подивитися на світ, бо у норі скучно. Городським мишка не мае чого поисти,а селянським є,ось чому вона щаслива. На мою дум щастя заклучаеться,щоб можно було десь поспати та поисти.