Дід кошлатить Грицьку чуба:

- Що це ти, синку, собі надумав? Чого лежиш безрушно? - і старий від  

занепокоєння сіпає собі бороду. - Ну що з тобою?

- Діду, -  ледве крізь уста хлопцеві видобулось, -  я не норовлюся. Я не можу встати.

- Чого ти, синку?

- Діду, зорепад який!

- Ну і що?