Новела Акутагави "Павутинка" вчить досить простому правилу моралі: щоб жити добре, треба добре ставитися до оточуюючих. Це золоте правило  спокон віків було і залишається актуальним  для всіх людей, незалежно від їх віросповідання.  

Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі.  В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я  походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини.  Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний  добрий вчинок: колись Кандата пожалів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс,  адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.

Новела допомогла мені зрозуміти, як важливо іноді вміти поставити себе на місце іншої людини, проявити співчутя до її долі, подати руку допомоги.