Привіт, Наталко!

-Привіт, Яно!

-Про що ти задумалася?

-Та ось, думаю чи можна щасливим наодинці?

-Цікаве запитання.Я думаю, що ні.

-А чому саме?

-Ось я тобі зараз даю відповідь на запитання, і коли ти дізнаєшся цю відповідь, тобі ж стає радісніше, бо ти сама не могла цього зрозуміти, а друзі допомогли.

-А й справді...

-Бувають в житті людини моменти, коли їй хочеться побути на одинці, але хіба не краще, щоб в такий момент тебе підтримали, заспокоїли, розвеселили?

-Так, ти права, адже щастя-це коли ти відчуваєш, що хтось поряд, і він завжди добопоже тобі в скрутній ситуації.

-Ото ж бо й воно, на одинці тяжко бути щасливим!

-А якщо поруч немає людини, яка може вислухати, допомогти, що тоді робити?

-Такою людною завжди може бути мама, чи інші близькі.

-А якщо нікого поруч немає, як бути?

-Люди давно вигадали способи спілкування на відстані, можна просто подзвонити, тоді людина може дати пораду, яка б допомогла вирішити проблему, чи поспівчувати, заспокоїти.

-Дякую тобі, за допомогу.