anasteisha3012
1. Б) 2. в) 3. Однодольні: г ж є д Все інше дводольні. 4.Тіло лишайника складається з гіфів гриба (що утворюють його основу, зокрема зовнішні — коркові — шари) і водоростей. Грибний компонент лишайника називається мікобіонтом, а водоростевий — фікобіонтом.
Розрізняють такі форми тіла лишайників:
кіркові, або накипні — мають вигляд накипу (тонкої кірки);листуваті — округлі пластини, що виростають до 5-6 сантиметрів;кущисті — стеблоподібна слань у вигляді кущиків, гриви (довжиною до 50 сантиметрів).Кущистий лишайник «мох дубовий» (Evernia prunastri) в Ласпі
До субстрату (каміння, ґрунт, дерева) лишайники прикріплюються ризоїдами.
Симбіоз може відбувати між трьома організмами — грибом, водоростю та одноклітинними базидіомікотовими дріжджами
5.
Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах.Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов’язково врахуйте наступне:
Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів.
Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.
Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.
Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.
Не вживайте сирих грибів.
Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин.
Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.
Гриби – не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.
6.Папоротеподібні належать до найбільш давніх груп вищих рослин. Одні систематики включають у цей відділ папороті, плауни і хвощі. Інші виділяють представників цих груп у самостійні відділи.
Папороті поширені фактично по всій земній кулі, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, рисовими полями й солонуватими водоймами. Найрізноманітніші вони в тропічних вологих лісах, де представлені як деревоподібними формами (до 25 м заввишки), так і трав'янистими та епіфітними (що ростуть на стовбурах і гілках дерев) Трапляються види папоротей завдовжки всього кілька міліметрів.
7.Рослини родини Лілійні — це багаторічні цибулинні трав’янисті рослини. Рідко серед лілійних зустрічаються чагарники і дерева. Найвищим вважається дерево гімалайський кардіокрінум гігантський, що досягає у висоту чотирьох метрів, а найменша рослина з лілійних — це південноафриканський літантус крихітний, розміри якого становлять близько 25 мм. Всі представники родини мають характерні ознаки. Особливістю всіх цих рослин є утворення видозмінених підземних пагонів — цибулин, кореневищ або бульбоцибулин, за допомогою яких рослини виживають в несприятливих умовах (в холодну або посушливу погоду).Листки рослин родини Лілійні — прості, сидячі або черешкові, розташовані почергово або утворюють прикореневу розетку. Квітки рослин родини Лілійні — правильні, поодинокі або зібрані у суцвіття. Верхня зав’язь квітки лілійних містить різну кількість сім’язачатків. Формула квітки лілійних — Окз + ЗТЗ + зПі (Ок — проста оцвітина). Оцвітина проста, віночкоподібна, із здебільшого яскравозабарвлених пелюсток. Вона складається з шести сегментів у двох колах, причому пелюстки можуть бути вільними або зрослими в трубку. Тичинок у квітці зазвичай 6 (по 3 у двох колах). Нитки тичинок з’єднані з основою пелюсток або трубкою оцвітини. Маточка — одна. Плід — трьохгніздова коробочка або ягода. Насінини мають плоску або кулясту форму. При розтріскування коробочки насіння розсипається, розноситься вітром і, потрапляючи в сприятливі умови, проростає. Родина лілійні включає дві підродини — власне лілійні і проліскові.
Квітки рослин з лілійних ароматні, виділяють багато нектару, віночки їх яскраво забарвлені, що приваблює комах, котрі запилюють їх. Багато лілійних мають важливе господарське значення. Деякі з них уведені в культуру як овочеві рослини (спаржа, цибуля городня, часник) і як декоративні (лілії, тюльпани, гіацинти). Багато рослин із лілійних здавна використовуються в медицині та фармацевтиці для отримання лікарських препаратів. Найбільше значення з сільськогосподарських рослин, споріднених лілійних, мають цибуля ріпчаста, цибуля-батун, часник (сімейство цибулевих).
Answers & Comments
2. в)
3. Однодольні:
г
ж
є
д
Все інше дводольні.
4.Тіло лишайника складається з гіфів гриба (що утворюють його основу, зокрема зовнішні — коркові — шари) і водоростей. Грибний компонент лишайника називається мікобіонтом, а водоростевий — фікобіонтом.
Розрізняють такі форми тіла лишайників:
кіркові, або накипні — мають вигляд накипу (тонкої кірки);листуваті — округлі пластини, що виростають до 5-6 сантиметрів;кущисті — стеблоподібна слань у вигляді кущиків, гриви (довжиною до 50 сантиметрів).Кущистий лишайник «мох дубовий» (Evernia prunastri) в ЛаспіДо субстрату (каміння, ґрунт, дерева) лишайники прикріплюються ризоїдами.
Симбіоз може відбувати між трьома організмами — грибом, водоростю та одноклітинними базидіомікотовими дріжджами
5.
Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах.Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов’язково врахуйте наступне:Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів.
Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.
Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.
Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.
Не вживайте сирих грибів.
Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин.
Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.
Гриби – не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.
6.Папоротеподібні належать до найбільш давніх груп вищих рослин. Одні систематики включають у цей відділ папороті, плауни і хвощі. Інші виділяють представників цих груп у самостійні відділи.
Папороті поширені фактично по всій земній кулі, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, рисовими полями й солонуватими водоймами. Найрізноманітніші вони в тропічних вологих лісах, де представлені як деревоподібними формами (до 25 м заввишки), так і трав'янистими та епіфітними (що ростуть на стовбурах і гілках дерев) Трапляються види папоротей завдовжки всього кілька міліметрів.
7.Рослини родини Лілійні — це багаторічні цибулинні трав’янисті рослини. Рідко серед лілійних зустрічаються чагарники і дерева. Найвищим вважається дерево гімалайський кардіокрінум гігантський, що досягає у висоту чотирьох метрів, а найменша рослина з лілійних — це південноафриканський літантус крихітний, розміри якого становлять близько 25 мм. Всі представники родини мають характерні ознаки. Особливістю всіх цих рослин є утворення видозмінених підземних пагонів — цибулин, кореневищ або бульбоцибулин, за допомогою яких рослини виживають в несприятливих умовах (в холодну або посушливу погоду).Листки рослин родини Лілійні — прості, сидячі або черешкові, розташовані почергово або утворюють прикореневу розетку. Квітки рослин родини Лілійні — правильні, поодинокі або зібрані у суцвіття. Верхня зав’язь квітки лілійних містить різну кількість сім’язачатків. Формула квітки лілійних — Окз + ЗТЗ + зПі (Ок — проста оцвітина). Оцвітина проста, віночкоподібна, із здебільшого яскравозабарвлених пелюсток. Вона складається з шести сегментів у двох колах, причому пелюстки можуть бути вільними або зрослими в трубку. Тичинок у квітці зазвичай 6 (по 3 у двох колах). Нитки тичинок з’єднані з основою пелюсток або трубкою оцвітини. Маточка — одна. Плід — трьохгніздова коробочка або ягода. Насінини мають плоску або кулясту форму. При розтріскування коробочки насіння розсипається, розноситься вітром і, потрапляючи в сприятливі умови, проростає. Родина лілійні включає дві підродини — власне лілійні і проліскові.
Квітки рослин з лілійних ароматні, виділяють багато нектару, віночки їх яскраво забарвлені, що приваблює комах, котрі запилюють їх. Багато лілійних мають важливе господарське значення. Деякі з них уведені в культуру як овочеві рослини (спаржа, цибуля городня, часник) і як декоративні (лілії, тюльпани, гіацинти). Багато рослин із лілійних здавна використовуються в медицині та фармацевтиці для отримання лікарських препаратів. Найбільше значення з сільськогосподарських рослин, споріднених лілійних, мають цибуля ріпчаста, цибуля-батун, часник (сімейство цибулевих).