У ранній Новий час значна частина людства здійснила нечуваний зазначенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому«славне» Середньовіччя. Зміни торкнулися всіх сторін організаціїлюдського суспільства та його повсякденного життя. Настав час підбиватипідсумки.
Варто пригадати! 1. Які країни Західної Європи у XVIII ст. слідвважати найбільш розвинутими? 2. У чому, на ваш погляд, полягаютьпричини відставання країн Сходу від розвинутих європейських країн? 3.Які наукові відкриття раннього Нового часу, на вашу думку, можна назватиреволюційними?
Світ у Новий час.
Завдяки Великим географічним відкриттям у світі майже не залишилосяземель, невідомих людству. Були встановлені зв’язки між більшістюцивілізацій Європи, Азії, Африки та Америки. Проте саме в Новий час стаєзрозумілим, що країни Європи випереджають інші держави за економічнимрозвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгуватиз іншими країнами Америки, Африки та Азії, але й захоплювати їхніземлі. Уже в XVI ст. виникають перші колоніальні імперії — Іспанська таПортугальська. Згодом колонії почали захоплювати інші країни ЗахідноїЄвропи — Англія, Франція, Нідерланди. За рахунок захоплення Сибірузначно зросли володіння Росії, яка перетворилася на найбільшу за площеюдержаву світу. Правителі європейських держав дивилися на весь іншийсвіт, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.
Молода держава Сполучених Штатів Америки, яка виникла в боротьбі зАнглією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. Крімтого, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного простору земель,які в доколумбові часи належали індіанцям. Рабство й ставлення дочорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. Здавалося,що громадянська війна була неминучою.
На відміну від Європи, великі держави Сходу не брали участі взавоюванні світу. Розвиток цих країн гальмувало панування традиційнихекономічних відносин, релігійні забобони та необмежена влада монархів.Навіть Османська імперія, яка ще в XVII ст. становила загрозу дляєвропейських столиць, наприкінці наступного століття вже не моглазмагатися з європейськими імперіями й почала втрачати свої володіння.
Answers & Comments
У ранній Новий час значна частина людства здійснила нечуваний зазначенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому«славне» Середньовіччя. Зміни торкнулися всіх сторін організаціїлюдського суспільства та його повсякденного життя. Настав час підбиватипідсумки.
Варто пригадати! 1. Які країни Західної Європи у XVIII ст. слідвважати найбільш розвинутими? 2. У чому, на ваш погляд, полягаютьпричини відставання країн Сходу від розвинутих європейських країн? 3.Які наукові відкриття раннього Нового часу, на вашу думку, можна назватиреволюційними?
Світ у Новий час.
Завдяки Великим географічним відкриттям у світі майже не залишилосяземель, невідомих людству. Були встановлені зв’язки між більшістюцивілізацій Європи, Азії, Африки та Америки. Проте саме в Новий час стаєзрозумілим, що країни Європи випереджають інші держави за економічнимрозвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгуватиз іншими країнами Америки, Африки та Азії, але й захоплювати їхніземлі. Уже в XVI ст. виникають перші колоніальні імперії — Іспанська таПортугальська. Згодом колонії почали захоплювати інші країни ЗахідноїЄвропи — Англія, Франція, Нідерланди. За рахунок захоплення Сибірузначно зросли володіння Росії, яка перетворилася на найбільшу за площеюдержаву світу. Правителі європейських держав дивилися на весь іншийсвіт, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.
Молода держава Сполучених Штатів Америки, яка виникла в боротьбі зАнглією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. Крімтого, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного простору земель,які в доколумбові часи належали індіанцям. Рабство й ставлення дочорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. Здавалося,що громадянська війна була неминучою.
На відміну від Європи, великі держави Сходу не брали участі взавоюванні світу. Розвиток цих країн гальмувало панування традиційнихекономічних відносин, релігійні забобони та необмежена влада монархів.Навіть Османська імперія, яка ще в XVII ст. становила загрозу дляєвропейських столиць, наприкінці наступного століття вже не моглазмагатися з європейськими імперіями й почала втрачати свої володіння.