ТИП И СТИЛЬ МОВЛЕННЯ ВИЗНАЧИТИ!!!          Сіра маленька пташка, як грудка землі,
низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, часто і важко
тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала.
Тоді, скінчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю. Єднала небо
з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Се було прекрасно.