Зима, немов турботлива господарка, прийшла в наші ліси. В опушки невеликий горбок. Подув пустотливий вітер і зніс із його білу шапку. Зима нарядила дерева у важкі снігові шуби, насунула на їхні верхівки білосніжні шапки, навіть про гілки не забула – одягла їм пухові рукавиці. А горобині подарувала білу шаль, з – під якої видніються грона ягід, немов бурштинові серги

Раптом через сіру хмару виглянуло сонечко, і казкову галявинку вже не довідатися. Всі навколо заіскрилося, заблискало, прокинулися й потягнулися до сонця волохаті галузі єлей. Може хвастаються своїм убранням? От на гілці заметушився глухарь. От рябчик на ялині сидить. Наполегливо застукав дятел. Білка виглянула з дупла, їй теж хочеться погрітися на сонечку. Весело перегукуються птахи. Радуються

А повітря такий чистий, іскристий, немов просочений свіжістю лісу. У зимовому лісі дихається легко. Тут добре проводити вихідні. Ліс гарний завжди. Але взимку він гарний по сьогоденню. Це краса природи, краса чистоти й тиші