Ответ:

Для мислячого людини проблема вибору, особливо якщо мова йде про вибiр

моральному, завжди важка й вiдповiдальна. Безсумнiвно, кiнцевий пiдсумок

визначається рядом причин i в першу чергу цiннiсною системою

кожноï окремоï особистостi. Якщо у своєму життi людин

керується вищими, шляхетними поривами, вiн, швидше за все, не

зважиться на антигуманний i злочинний крок, не порушить вiдомi

християнськi заповiдi: не убий, не укради, не прелюбодействуй i т.д.

Однак у трагедiï Шекспiра Гамлет ми стаємо свiдками трохи

iншого процесу. Головний герой у поривi мести вбиває кiлькох

людей, його вчинки викликають неоднозначнi почуття, але осуд у цьому

рядi коштує на останнiм мiсцi

Бути або не бути, от у чому питання, — сумнiву терзають

головного героя аж до фiнальноï сцени. Вiн вражений тими подiями,

якi нежданно-негаданно обрушилися на його голову. Смерть батька в

результатi кровожерливого й пiдлого вбивства, зрадництво матерi, що,

здавалося, так любила батька, але менше нiж через два мiсяцi вийшла

замiж за брата покiйного й роздiлила з ним трон. Мати Гамлета важко

назвати злочинницею, але в очах сина на нiй лежить тяжка моральна

провина: вона порушила борг вiрностi, забувши покiйного чоловiка

Гамлет бачить двi зради людей, зв'язаних сiмейними й кревними узами:

його матерi й брата короля. Якщо вже найближчi люди переступають закони

спорiднення, то чого можна чекати вiд iнших? Iлюзорнi подання звалилися,

i це змушує Гамлета по-новому глянути на навколишню дiйснiсть