Лев — це дуже велика кішка з родини котячих, мабуть, найбільша кішка, яка тільки існує на світі. Я читав, що тільки дитинча тигриці та лева — лігр буває більше самого лева за розмірами. Мабуть, тільки побратим лева — тигр може рівнятися з ним силою та міццю.

За прекрасну гриву та гордовиту королівську поставу лева називають царем звірів. Багато народних казок розповідають про те, як маленькі лісові чи пустельні звірі слухаються лева, як свого повелителя, як ходять до нього за справедливим розсудом, а погані вовки-розбишаки бояться його.

Лев-самець зазвичай живе в оточенні “гарему” кількох левиць та багатьох левенят у сімейній групі, яка зветься прайдом. Для свого прайду ця благородна тварина добуває їжу, своїх товаришів вона захищає від інших хижаків. Я бачив це у фільмі про левів на каналі “Дискавері”, де багато передач присвячено природі. Іноді лев-самець терпляче ставиться до інших самців у своєму прайді та не виганяє їх. У такому разі прайд може налічувати кілька левів-самців.

Я бачив лева у Київському зоопарку на канікулах. Здаля він здався мені невеликим. Міцна та блискуча левова шкіра вразила мене, а хвіст з кісточкою на кінці видався мені смішним. Лев спокійно відпочивав на своїй території, зовсім не дивився на оточуючих його відвідувачів зоопарку. Мені навіть здалося, що він посміхався по-котячому сонячній літній днині.

Вовк — тварина хижа. Уся сутність вовка націлена на те, щоб вижити самому, наздогнати та побороти здобич. Тому має цей звір теплу шубу на півночі, гострі ікла, добрий нюх на чужі сліди, сильні кігті та лапи. Бігає вовк — дай боже кожному! Ним можна зачаруватися, настільки ця тварина по-своєму прекрасна у русі, під час боротьби за здобич. Тому і говорять в народі про цього небезпечного звіра: “Вовка ноги годують”!

Полює вовк на копитних тварин, диких та домашніх: оленів, корів, овець, коней, косуль та інших. Не гидує вовк тваринами маленькими теж: наприклад, зайцями, дворовими собаками. Бідні зайчики мають ховатися від голодного сірого в лісі та степу, збивати його зі сліду, з пантелику, бо якщо той наздожене, то пухнастому кінець.

Вовк — улюблений персонаж народних казок. Його так і звуть — “Сірим”. Вовки часто бувають небезпечні для людей, особливо, коли на людину нападає зграя. А полюють вовки найчастіше у зграї, адже так легше загнати здобич. Олені та сохаті, наприклад, добре вміють відбиватися рогами та копитами. Вони легко топчуть самотнього вовка, але проти зграї сірих мало що можуть вдіяти.

Тому вовки тягнуться до свого вовчого братства. Самотні вовки, що бродять лісом чи степом поодинці, зустрічаються в природі нечасто, вони, найчастіше, теж прагнуть знайти своїх та приєднатися до них.