Ответ:

Сьогодні надзвичайний ранок, адже це перший осінній день. Виходячи на вулицю, я відчув прохолодний свіжий вітерець. Поглянув на дерева і мене охопило почуття смутку. Вже не співають птахи так дзвінко, як літом, вже квітки втрачають свою неймовірно красу, а небо сіріє, втрачаючи свою мальовничісь. Сонце вже не гріє так тепло, як влітку на пляжі, і мати каже:"Одягайся тепліше, бо світ вже не той." Ось-ось зима прийде, і я , і ти відчуємо тугу за золотою осінню!