Любов – це поняття широке. Це почуття можна відчувати до Батьківщини, батькам, друзям, до протилежної статі. Але батьківська любов – найдужча, безкорислива, ніжна, трепетна, величезна, нескінченна. Щасливі ті люди, яким вдалося випробувати це почуття.
Ніхто на білому світі не переживає так за дітей, як мама і тато. Скільки б не було людині років, два роки чи сорок років, для мами він залишається завжди дитиною. Тільки батьки щиро будуть переживати, вірити, сподівається, молиться за благополуччя свого чада. Навіть під час хвороб мама проситиме Бога перенести всю біль і тяготи на її плечі, тільки б її малюкові стало легше. Під час ВВВ батьки віддавали останній шматок хліба дитині, а самі залишалися голодними.
Мама прагне створити всі умови для комфорту свого малюка. Не дарма кажуть в народі, краще за все людина себе почуває в батьківському домі, місці, де він виріс, подорослішав, ходив в школу, а найголовніше, де живуть його мама і тато. Незалежно від віку, людина завжди потребує батьків. Втрачаючи їх, ми позбавляємося частини свого серця. І тому я сміло можу сказати, що батьківська любов — найсвятіше.
Answers & Comments
Ответ:
Любов – це поняття широке. Це почуття можна відчувати до Батьківщини, батькам, друзям, до протилежної статі. Але батьківська любов – найдужча, безкорислива, ніжна, трепетна, величезна, нескінченна. Щасливі ті люди, яким вдалося випробувати це почуття.
Ніхто на білому світі не переживає так за дітей, як мама і тато. Скільки б не було людині років, два роки чи сорок років, для мами він залишається завжди дитиною. Тільки батьки щиро будуть переживати, вірити, сподівається, молиться за благополуччя свого чада. Навіть під час хвороб мама проситиме Бога перенести всю біль і тяготи на її плечі, тільки б її малюкові стало легше. Під час ВВВ батьки віддавали останній шматок хліба дитині, а самі залишалися голодними.
Мама прагне створити всі умови для комфорту свого малюка. Не дарма кажуть в народі, краще за все людина себе почуває в батьківському домі, місці, де він виріс, подорослішав, ходив в школу, а найголовніше, де живуть його мама і тато. Незалежно від віку, людина завжди потребує батьків. Втрачаючи їх, ми позбавляємося частини свого серця. І тому я сміло можу сказати, що батьківська любов — найсвятіше.