ответ:

объяснение:

Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами.

Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться у філософському творі "Вхідні двері до християнської доброчинності".

Високу мораль народу утверджує Г. Сковорода у "Розмові п'яти подорожніх про істинне щастя в житті". Осмислюючи, в чому суть щастя, Григорій Савич переповідає народні притчі, байки, легенди. Його ідеал найвищих якостей - людина з високою гідністю, яка не плазує перед тими, хто хоче поставити її на коліна.

Така людина буде завжди дбати про тіло й душу і буде щасливою. У творі "Кільце. Дружня розмова про душевний світ" автор говорить про значення спорідненої праці в житті людини, в досягненні людського щастя.

Сковорода стверджує, що біда не в тому, що важко віднайти дорогу до щастя, а в тому, що ніхто не хоче шукати і йти своїм шляхом. Філософ розумів життя як нескінченний пошук істини.

Саме пошуками нетлінної істини людського щастя є твір "Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу". "Бути щасливим, - писав автор, - пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло й бути з ним у злагоді із загальною потребою".

Григорій Савич упевнений, що щастя - це внутрішнє джерело спокою: воно - в наших серцях, у любові до природи, до рідного краю. А щоб стати щасливим, необхідно викорчувати скупість, розкіш, честолюбство, духовні злидні. Потрібно дбати про свою душу, адже тільки здорова душа є основою щасливого буття на землі.

Людина, що зрадила свою душу, подібна на птаха, який піймався в золоту клітку ситого життя. Ніякі скарби не можуть принести людині щастя, якщо вона змусила себе все життя займатися ненависною справою заради багатства.

"Філософія серця" Сковороди відображена в його віршах та байках, ниткою вічності тягнеться до наших часів. Наче полум'я, охоплює всі сфери людського життя, спалюючи зло та неправду. Усе природне, близьке серцю вийде освяченим із вогню, принесе людині щастя, посіє в світі добро.

Ответ:не благодари

Объяснение:

Є такий стан людської душі, коли хочеться жити, сміятися, дарувати свою радість усім, хто поруч. Коли всередині кружляють метелики, хочеться співати і ділитися своїм позитивом з оточуючими. Називають це щастям.

Кожна людина розуміє це поняття по-своєму. Іноді можна почуватися щасливим, просто милуючись голубим небом та яскравим сонцем. Іноді ж для щастя мало отримувати високу зарплатню, жити в розкішному домі, їздити на машині преміум-класу. Людина – єдиний творець свого добра, тому кожен будує життя залежно від того, якої мети прагне досягти.

Для мене щастя – це, в першу чергу, любов людей.

Читаючи твори українських класиків, приходимо до висновку, що бути щасливим означає прислухатися до голосу свого серця, жити в гармонії зі світом, з природою, з Богом і людьми.

Ми, учні старших класів, знаходимось у найкращій порі людського існування – молодості: негаразди сприймаються легко, “дорослі” проблеми ще не хвилюють, бо їх вирішують за нас наші батьки. Юність – це своєрідний трамплін у майбутнє доросле життя. Нею потрібно насолоджуватися, бо час не повернеться, а такої золотої пори вже не матиметься. Молодість прекрасна радісними та

неповторними хвилинами.

Це і перше побачення, і перший поцілунок, і дружба, яка, дай Бог, пронесеться крізь призму років і життєвих подій.

Я намагаюся насолоджуватися кожним прожитим днем, цінувати миті спілкування з друзями, милуватися довкіллям і просто жити. Для мене це – найбільше щастя.