«Сім’я» – це слово ми чуємо щодня, з самого раннього дитинства.Більшості дітей пощастило народитися саме в сім’ї, де є мама і тато.Хтось виховувався лише з одним батьком – мамою чи татом, у «неповній»сім’ї. Хтось з дітей, на жаль, сім’ї був позбавлений повністю, батьківйому замінили вихователі та нянечки дитячого будинку.

Чому відбувається так, що діти виявляються кинутими власнимибатьками? Чому дуже часті розлучення між молодими людьми? Чому слово«сім’я» не має в сучасному суспільстві великої значимості, цінності?Люди настільки забули про те, що вони можуть бути дітьми і батьками, проте, що потрібно продовжувати людський рід, що це стало державною,загальнонаціональною проблемою.

Щож позначає це поняття – «сім’я»? У тлумачному словнику ми знаходимовизначення: «Сім’я: група близьких родичів, що живуть разом». Крім того,там є ще й таке визначення: «об’єднання людей, згуртованих спільнимиінтересами». Отже, «сім’я» – це близькі родичі, які живуть разом і якихоб’єднують спільні інтереси. Які це інтереси? Тільки лише матеріальні? Ядумаю, що ні. Вірніше, в першу чергу, не так, якщо мова йде просправжню сім’ю.

У «справжньої» сім’ї самим головним об’єднуючим початком є ​​любов, любовлюдей один до одного. А якщо люди люблять один одного, то вониприймають своїх родичів такими, які вони є, приймають і бажають їмдобра. У справжній сім’ї завжди приймуть і вислухають, завжди пробачать іспробують збагнути.