Кожен європейський народ мав свій період Ренесансу, культурні ознаки якого залежали від культурних особливостей країни. Розквіт іспанського Ренесансу в літературі позначився небаченим досі поширенням так званих лицарських романів, де зображувалися надзвичайні пригоди непереможних героїв. Не сприйнявши цей віджилий ідеал, Мігель де Сервантес Сааведра написав веселу сатиру на лицарські романи, яка мала назву "Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі".
Головний герой роману — збіднілий дворянин дон Алонсо Кіхана. На дозвіллі він із захватом читає лицарські романи, забуваючи про все на світі. Господарство було геть занедбане, а постійне читання призвело до того, що дон Алонсо Кіхана збожеволів. Він вирішив зробитися мандрівним лицарем, блукати світом, озброєним і на коні, шукати карколомних пригод і робити все так, як радять лицарські романи.
Сервантес з симпатією й іронією описує свого героя. На вигляд гідальго мав близько п'ятдесяти років, був худий, міцної статури, сухорлявий лицем. До того ж Алонсо Кіхана дуже кохався на полюванні.
Мандрівному лицареві слід мати ім'я, такий собі лицарський псевдонім, і Алонсо Кіхана нарікає себе Дон Кіхотом. Мета цього новоявленого лицаря дійсно прекрасна й висока — захищати знедолених, бідних, убогих. Але завдяки тому, що Дон Кіхот позбавлений найменшого уявлення про навколишній світ, його вчинки ніколи не досягають мети й викликають лише сміх.
Найцікавіші епізоди роману — це знаменитий герць із вітряками, які здалися Дон Кіхоту казковими велетнями, відважний напад на стадо баранів, битва з винними бурдюками в підвалі постоялого двору та визволення справжніх злочинців, яких герой Сервантеса прийняв за тих, що страждають безвинно. Хоча перемоги Дон Кіхота звершуються заради ідеалів справедливості й добра, практично вони стають джерелом нових бід для всіх, з ким зводить його доля. Крім того, переважна більшість людей, з якими зустрічається мандрівний лицар, зовсім не потребують такого занадто героїчного захисту. Ось чому Дон Кіхот є смішним у кожній ситуації й навіть досить часто страждає від наслідків своїх перемог.
Answers & Comments
Кожен європейський народ мав свій період Ренесансу, культурні ознаки якого залежали від культурних особливостей країни. Розквіт іспанського Ренесансу в літературі позначився небаченим досі поширенням так званих лицарських романів, де зображувалися надзвичайні пригоди непереможних героїв. Не сприйнявши цей віджилий ідеал, Мігель де Сервантес Сааведра написав веселу сатиру на лицарські романи, яка мала назву "Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі".
Головний герой роману — збіднілий дворянин дон Алонсо Кіхана. На дозвіллі він із захватом читає лицарські романи, забуваючи про все на світі. Господарство було геть занедбане, а постійне читання призвело до того, що дон Алонсо Кіхана збожеволів. Він вирішив зробитися мандрівним лицарем, блукати світом, озброєним і на коні, шукати карколомних пригод і робити все так, як радять лицарські романи.
Сервантес з симпатією й іронією описує свого героя. На вигляд гідальго мав близько п'ятдесяти років, був худий, міцної статури, сухорлявий лицем. До того ж Алонсо Кіхана дуже кохався на полюванні.
Мандрівному лицареві слід мати ім'я, такий собі лицарський псевдонім, і Алонсо Кіхана нарікає себе Дон Кіхотом. Мета цього новоявленого лицаря дійсно прекрасна й висока — захищати знедолених, бідних, убогих. Але завдяки тому, що Дон Кіхот позбавлений найменшого уявлення про навколишній світ, його вчинки ніколи не досягають мети й викликають лише сміх.
Найцікавіші епізоди роману — це знаменитий герць із вітряками, які здалися Дон Кіхоту казковими велетнями, відважний напад на стадо баранів, битва з винними бурдюками в підвалі постоялого двору та визволення справжніх злочинців, яких герой Сервантеса прийняв за тих, що страждають безвинно. Хоча перемоги Дон Кіхота звершуються заради ідеалів справедливості й добра, практично вони стають джерелом нових бід для всіх, з ким зводить його доля. Крім того, переважна більшість людей, з якими зустрічається мандрівний лицар, зовсім не потребують такого занадто героїчного захисту. Ось чому Дон Кіхот є смішним у кожній ситуації й навіть досить часто страждає від наслідків своїх перемог.