У всіх підручниках пишуть, що історія – це наука про минуле. Історія – це записи про те, що відбувалося в світі, в нашій країні або в нашому рідному місті багато років тому. Навіть те, що відбувається з нами зараз, коли стане історією і потрапить в шкільні підручники.
Знати історію свого народу також важливо, як і розбиратися в тому, що відбувалося в усьому світі давним-давно. Історія вчить нас позитивним і негативним прикладам. Ми можемо зробити висновки з помилок минулого і більше їх не робити.
Або дізнатися корисне з пристрою інших народів, їх законів і способів ведення господарства, застосувати успішні проекти для своєї країни.
Знати історію свого краю не тільки корисно, але й цікаво. Важливо пам'ятати про те, які війни і революції здійснювалися в нашій країні, в містах, де ми народилися і живемо. Необхідно знати про те, як жили люди багато років тому на вулицях, де зараз розташовані наші будинки, як вони одягалися, чим харчувалися, на чому їздили, з ким ворогували, а з ким співпрацювали.
Історія вчить нас не робити помилки минулого, а робити висновки і вибирати для прикладу успішні проекти. Тоді про наш час в шкільних підручниках напишуть тільки приємні відомості про успіхи нашої епохи, про досягнення в науці, культурі, виробництві, сільському господарстві та інших сферах діяльності.
Багато великі люди говорили про те, що, не знаючи свого минулого, складно дивитися в майбутнє. Кожен день відбуваються події, які можуть потрапити в історію і наше покоління несе відповідальність за те, якими вони будуть. Саме тому необхідно вивчати історію свого міста, своєї країни і всього світу.
Слово «історія» — багатозначне. Якщо зазирнемо у словники або Інтернет, знайдемо кілька його пояснень. Так, у Тлумачному словнику української мови їх вміщено сім. Історією називають події в минулому, оповідання чи розповідь про життя людини, пригоди та випадки, які траплялися з нею. Навіть документ про стан здоров’я — також історія! Що ж пов’язує всі значення цього слова? Історія — це оповідь про минуле, про те, що вже відбулося. Однак словом «історія» стали називати не тільки розповідь про минуле, а й саме минуле.
Людство не може жити без пам’яті про минуле. Адже пам’ять допомагає зрозуміти, звідки людина родом, чому має такі погляди на навколишній світ тощо. Першими збирачами оповідань про минуле були співці. Подорожуючи, вони описували та прославляли події минулого, свідками яких були, а також розповідали історії, про які дізналися від інших. В Україні такі розповіді супроводжувалися грою на народних інструментах: лірі, кобзі, бандурі. Оскільки писемності тоді не було, саме співці зберігали пам’ять про минуле народу. Щоб не втратити спогади про важливі події, згодом люди розпочали записувати відомості про них. Значна кількість таких записів дійшла до сьогодні.
Answers & Comments
Объяснение:
У всіх підручниках пишуть, що історія – це наука про минуле. Історія – це записи про те, що відбувалося в світі, в нашій країні або в нашому рідному місті багато років тому. Навіть те, що відбувається з нами зараз, коли стане історією і потрапить в шкільні підручники.
Знати історію свого народу також важливо, як і розбиратися в тому, що відбувалося в усьому світі давним-давно. Історія вчить нас позитивним і негативним прикладам. Ми можемо зробити висновки з помилок минулого і більше їх не робити.
Або дізнатися корисне з пристрою інших народів, їх законів і способів ведення господарства, застосувати успішні проекти для своєї країни.
Знати історію свого краю не тільки корисно, але й цікаво. Важливо пам'ятати про те, які війни і революції здійснювалися в нашій країні, в містах, де ми народилися і живемо. Необхідно знати про те, як жили люди багато років тому на вулицях, де зараз розташовані наші будинки, як вони одягалися, чим харчувалися, на чому їздили, з ким ворогували, а з ким співпрацювали.
Історія вчить нас не робити помилки минулого, а робити висновки і вибирати для прикладу успішні проекти. Тоді про наш час в шкільних підручниках напишуть тільки приємні відомості про успіхи нашої епохи, про досягнення в науці, культурі, виробництві, сільському господарстві та інших сферах діяльності.
Багато великі люди говорили про те, що, не знаючи свого минулого, складно дивитися в майбутнє. Кожен день відбуваються події, які можуть потрапити в історію і наше покоління несе відповідальність за те, якими вони будуть. Саме тому необхідно вивчати історію свого міста, своєї країни і всього світу.
Ответ:
Слово «історія» — багатозначне. Якщо зазирнемо у словники або Інтернет, знайдемо кілька його пояснень. Так, у Тлумачному словнику української мови їх вміщено сім. Історією називають події в минулому, оповідання чи розповідь про життя людини, пригоди та випадки, які траплялися з нею. Навіть документ про стан здоров’я — також історія! Що ж пов’язує всі значення цього слова? Історія — це оповідь про минуле, про те, що вже відбулося. Однак словом «історія» стали називати не тільки розповідь про минуле, а й саме минуле.
Людство не може жити без пам’яті про минуле. Адже пам’ять допомагає зрозуміти, звідки людина родом, чому має такі погляди на навколишній світ тощо. Першими збирачами оповідань про минуле були співці. Подорожуючи, вони описували та прославляли події минулого, свідками яких були, а також розповідали історії, про які дізналися від інших. В Україні такі розповіді супроводжувалися грою на народних інструментах: лірі, кобзі, бандурі. Оскільки писемності тоді не було, саме співці зберігали пам’ять про минуле народу. Щоб не втратити спогади про важливі події, згодом люди розпочали записувати відомості про них. Значна кількість таких записів дійшла до сьогодні.
Объяснение:
удачи:)