Майбутнє України – це повна гармонія між людьми і природою. Де земля буде милувати нас ранковою росою на траві, чудовими квітами і всіма благами рідної країни. Нам не потрібно пасувати перед труднощами. Україна є 22 роки незалежною. Але що таке 22 роки в житті держави. Це дуже мало, щоб знайти вірний шлях, вірні рецепти. Є помилки, але їх треба виправляти в собі, а не шукати винних. Глибока усвідомленість свого призначення в житті країни, віра в свої сили і кінцеву мету – добробут українського народу, допоможуть подолати труднощі та перепони, незважаючи на хвороби дійсності і залишити їх у минулому. Треба усвідомити що зроблено головне: над нами сяє синьо-жовтий прапор незалежної України – багатовікової мрії і боротьби українського народу. Ми не маємо права не побудувати національну, квітучу, багату Україну. Її народ вартий цього! Невже ми настільки безсилі перед життям, настільки немічні, що неспроможні самореалізуватись у всій своїй повноті? Справді, минуле нас міцно тримає за ноги, але ж що коїться з нами? Чого ми боїмося боротися?Ховаючись за проблемами, ми загубимо навіть те, що в нас є... Я впевнена, що одна людина в державному ладі змінити нічого не може, але якщо вона очолює велику групу однодумців, то це вже реальна сила, яка може боротися за свої права, ідеали та переконання. То ж будьмо цією реальною силою. Я вірю в майбутнє твоє, Україно!
Answers & Comments
Ответ:
Майбутнє України – це повна гармонія між людьми і природою. Де земля буде милувати нас ранковою росою на траві, чудовими квітами і всіма благами рідної країни. Нам не потрібно пасувати перед труднощами. Україна є 22 роки незалежною. Але що таке 22 роки в житті держави. Це дуже мало, щоб знайти вірний шлях, вірні рецепти. Є помилки, але їх треба виправляти в собі, а не шукати винних. Глибока усвідомленість свого призначення в житті країни, віра в свої сили і кінцеву мету – добробут українського народу, допоможуть подолати труднощі та перепони, незважаючи на хвороби дійсності і залишити їх у минулому. Треба усвідомити що зроблено головне: над нами сяє синьо-жовтий прапор незалежної України – багатовікової мрії і боротьби українського народу. Ми не маємо права не побудувати національну, квітучу, багату Україну. Її народ вартий цього! Невже ми настільки безсилі перед життям, настільки немічні, що неспроможні самореалізуватись у всій своїй повноті? Справді, минуле нас міцно тримає за ноги, але ж що коїться з нами? Чого ми боїмося боротися?Ховаючись за проблемами, ми загубимо навіть те, що в нас є... Я впевнена, що одна людина в державному ладі змінити нічого не може, але якщо вона очолює велику групу однодумців, то це вже реальна сила, яка може боротися за свої права, ідеали та переконання. То ж будьмо цією реальною силою. Я вірю в майбутнє твоє, Україно!