Твір на тему: Заклик автора памЯтати свій рід і народ,свою історію,,Михайло вороний,Тарас Шевченко,,
Answers & Comments
FlyMe
Будь-яка держава має свою історію. У когось вона рясніє славетнимипоходами й блискавичними битвами, а на чиюсь долю припадає покора іприниження. Так і має бути, адже перемога одного завжди означає поразкуінших, і скореному народові нічого не залишається , окрім як схилитиголови перед своїм завойовником. На жаль, Україну спіткало багато лих танещасть. Наші землі перебували у складі багатьох держав, а наш народнещадно нищили та пригноблювали. Нашу мову нівечили й викорінювали, арозвиток нашої культури гальмували й чинили йому всілякий опір. Аленезважаючи на підневільне становище, ми не забували свої витоки: своюмову, звичаї, свою батьківщину. Ми проявили надзвичайну життєвустійкість, витерпіли усі страждання, довіривши власний біль тапереживання лише пісням. Пісням, що стали душею українського народу. «В тобі мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойкматерів у годину лиху, і переможний гук лицарів у днину побідну, і піснясерця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; в тобі неосяжнадуша народу – його щирість і щедрість, радощі і печалі, його труд, іпіт, і кров, і сміх, і безсмертя його», - саме такими словамизвертається до пісні український письменник С.Плачинда, підкреслюючи їїбагатогранність та значимість для народу. І дійсно, у ті буремні рокипісні лишалися для українців останнім оплотом надії, тим єдиним видоммистецтва, що вони могли собі дозволити, єдиним засобом, яким простікріпаки могли прокричати свої почуття, донести згадку про свою історіюкрізь глуху стіну тисячоліть. «Народна пісня –духовне обличчя нації», - зазначає А.Міцкевич. Наші пісні детальнозмальовують портрети усіх пригноблених верств населення того часу.Наприклад, у рекрутських піснях, таких як «Без тебе, Олесю», «Вийшоврекрут за ворота», розповідається про переживання новобранців, тугупрощання з рідною домівкою, коханою. А повстанські пісні «Гімнбезсмертної батави», «Геть, вороги, з України», «Гей, повстанціукраїнські» та інші описують прагнення людей звільнити свою країну,скинути невільниче ярмо, закликають перестати тремтіти від страху, вийтиз тіні та поборотися за свою свободу. Отже, можназробити висновок, що українські пісні дуже тісно пов’язані з історієюкраїни, бо саме в них народ відтворював все те, що відбувалося навколо.Та незважаючи на тяжку атмосферу, яка панувала тоді в житті людей, впіснях простежувалась світла смуга надії і втіхи. Як писав І.Драч: А пісня – це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа.
Answers & Comments
«В тобі мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойкматерів у годину лиху, і переможний гук лицарів у днину побідну, і піснясерця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; в тобі неосяжнадуша народу – його щирість і щедрість, радощі і печалі, його труд, іпіт, і кров, і сміх, і безсмертя його», - саме такими словамизвертається до пісні український письменник С.Плачинда, підкреслюючи їїбагатогранність та значимість для народу. І дійсно, у ті буремні рокипісні лишалися для українців останнім оплотом надії, тим єдиним видоммистецтва, що вони могли собі дозволити, єдиним засобом, яким простікріпаки могли прокричати свої почуття, донести згадку про свою історіюкрізь глуху стіну тисячоліть.
«Народна пісня –духовне обличчя нації», - зазначає А.Міцкевич. Наші пісні детальнозмальовують портрети усіх пригноблених верств населення того часу.Наприклад, у рекрутських піснях, таких як «Без тебе, Олесю», «Вийшоврекрут за ворота», розповідається про переживання новобранців, тугупрощання з рідною домівкою, коханою. А повстанські пісні «Гімнбезсмертної батави», «Геть, вороги, з України», «Гей, повстанціукраїнські» та інші описують прагнення людей звільнити свою країну,скинути невільниче ярмо, закликають перестати тремтіти від страху, вийтиз тіні та поборотися за свою свободу.
Отже, можназробити висновок, що українські пісні дуже тісно пов’язані з історієюкраїни, бо саме в них народ відтворював все те, що відбувалося навколо.Та незважаючи на тяжку атмосферу, яка панувала тоді в житті людей, впіснях простежувалась світла смуга надії і втіхи. Як писав І.Драч:
А пісня – це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша.
Чим глибша пісня, тим ясніш душа.