У житті нічого не буває безкоштовним, і все, що дається долею, має свою ціну.

Життя – це прекрасні миті прожиті роками,і все це дане нам долею. Друзі, батьки, знайомі, дають нам впевненість у собі, так само, як і ми допомагаємо їм. Доля наша, не дуже легка, на кожному кроці ми маємо деякі проблеми та перешкоди, але пройшовши все це можемо отримати велику нагороду, звісно нематеріальну. На мою думку, саме це, ми не повинні брати до уваги. Все будується на наших проступках, залежно від ситуації. Взагалі то не можна кидати всі справи долі, які були б на користь не тільки тобі, але й тим хто тебе оточує. Бувають у житті такі ситуації, в яких просто не має виходу, нічого не допомагає.

Наприклад: «сімейна пара, яка не могла мати дітей, взяла маленьку крихітку з дитячого будинку. Вони піклувалися про неї, дали дах над головою, хліб, комфорт, можливість розвинутися та вивчитися. У знак цього Господь Бог зробив їм велику нагороду, яку не купиш ні за які кошти – жінка, яка все життя не могла мати дітей, врешті решт завагітніла і народила немовля.» Це є істинний подарунок долі, оскільки все, що дане нам зверху, ми повинні оберігати і цінувати у супереч всякому.

Моя думка, мабуть не така, як всім би хотілось, але зберігання та прислухання до своєї долі, проходження, як кажуть «Вогню, води та мідних труб» це все є обов*язковим, для того, щоб отримати друзів та близьких, для того, щоб кожен повірив у тебе, і на сам перед ти сам. І ти повинен знати, що у кожного своя доля, яка не дається безкоштовно. Її потрібно пройти гідно!!!