nasdomni4eva
Серед численний народних та авторських казок особливо виділяються коротенькі казкові оповідки Василя Сухомлинського. Вони високо моральні, сповнені любові до природи, до всіх і до всього живого, вони є тим благодатним засобом, за допомогою якого можна забезпечити комплексну реалізацію завдань фізичного, розумового, естетичного, трудового виховання дитини... З його твору ми довідалися про величаву квітку - соняшник.
0 votes Thanks 0
nasdomni4eva
На високому стеблі – велика квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки.
nasdomni4eva
Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилось із-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло.
nasdomni4eva
Усміхається соняшник до сонця, радіє, вітає його: - Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе! Сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню.
Answers & Comments
схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником.
Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки.
жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилось із-за обрію. Соняшник
повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне
вогняне коло.
- Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе!
Сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу. І соняшник
повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню.