Verified answer

Я дуже захоплюсяхудожньою фотографією. Все почалося два роки тому, коли я ходила з батьками навиставку робіт відомого фотохудожника. На жаль, я забула його ім’я, але деякі йогороботі досі нібито стоять у мене перед очима – настільки вони мене вразили.

Батьки менепідтримали і віддали мені свою фотокамеру; я й зараз нею знімаю. Вона не дужесучасна, але я давно помітила, що від технічних характеристик камери залежитьне так багато, як зазвичай вважається. Як на мене, навіть найсучасніша камеране навчить людину бачити красоту, вибирати вдалий кадр та ракурс. Для цього потрібні певні здібності, і ядуже рада, що у мене вони є.

За два роки ябагато чому навчилася і продовжую навчатися. Я розумію, що це навчання ніколине закінчиться, бо немає межі досконалості.