Новела являє собою досить своєрідне оповідання в оповіданні, бо в цих записках відлюдька головну сюжетну лінію складає лист-сповідь коханої Массіно, який і надає розповіді надзвичайну психологічну напругу, бо спонукає героя до мовчазного діалогу, який перетворюється у розмову двох душ, що настраждалися та змучилися. Спогади Манюні в цьому листі виводять Массіно з його ілюзорного світу, але той ще деякий час намагається протестувати, та врешті-решт підкорюється. І ось уже той, кого Манюня своїми пестощами та поцілунками усього за годину перехрестила у Массіно, той, хто вважав втечу коханої великою несправедливістю по відношенню до себе, той, хто на три роки замкнув серце і душу, заново переживає все своє колишнє життя. Для того, щоб ще більше підкреслити свої почуття, Манюня у лист до Массіно вкладає сойчине перо, а друге залишає біля себе.
Ці два пера символізують дві частини її душі, одна з яких летить до коханого, а інша залишається страждати далі. І саме та частина, яка опиняється в руках Массіно, попри його протистояння виводить героя з його слимакового, паперового існування в справжнє життя. На прикладі героїв новели “Сойчине крило” І. Франко прагне показати, що будь-якій людині, незважаючи на всі життєві негаразди, лише деякий час можна прожити в вигаданому їй же самою світі, але все одно настане такий момент і з’явиться така вагома причина, яка змусить цю людину знову війти в світ реальний. Не слід жити для самого себе, не слід насолоджуватися своєю самотністю, бо це для людини протиприродно і таке існування немає ніякого сенсу. Лише життя ради чогось або ради когось має право називатися повноцінним та змістовним.
Answers & Comments
Відповідь:
Новела являє собою досить своєрідне оповідання в оповіданні, бо в цих записках відлюдька головну сюжетну лінію складає лист-сповідь коханої Массіно, який і надає розповіді надзвичайну психологічну напругу, бо спонукає героя до мовчазного діалогу, який перетворюється у розмову двох душ, що настраждалися та змучилися. Спогади Манюні в цьому листі виводять Массіно з його ілюзорного світу, але той ще деякий час намагається протестувати, та врешті-решт підкорюється. І ось уже той, кого Манюня своїми пестощами та поцілунками усього за годину перехрестила у Массіно, той, хто вважав втечу коханої великою несправедливістю по відношенню до себе, той, хто на три роки замкнув серце і душу, заново переживає все своє колишнє життя. Для того, щоб ще більше підкреслити свої почуття, Манюня у лист до Массіно вкладає сойчине перо, а друге залишає біля себе.
Ці два пера символізують дві частини її душі, одна з яких летить до коханого, а інша залишається страждати далі. І саме та частина, яка опиняється в руках Массіно, попри його протистояння виводить героя з його слимакового, паперового існування в справжнє життя. На прикладі героїв новели “Сойчине крило” І. Франко прагне показати, що будь-якій людині, незважаючи на всі життєві негаразди, лише деякий час можна прожити в вигаданому їй же самою світі, але все одно настане такий момент і з’явиться така вагома причина, яка змусить цю людину знову війти в світ реальний. Не слід жити для самого себе, не слід насолоджуватися своєю самотністю, бо це для людини протиприродно і таке існування немає ніякого сенсу. Лише життя ради чогось або ради когось має право називатися повноцінним та змістовним.
Пояснення: