У вірші Максима Рильського
Анхізів син, вклонившись богині,
Поглянув їй, окриленій, услід:
Рожева хмарка крізь гірлянди віт
Пішла від нього у простори сині.
Це ж нею дихав і сміявся світ,
Це ж їй молились зграї лебедині.
Ій, що вродилась у прибрежній піні
І що міцніша за міцний граніт.
ще чув гарячої долоні
Безсмертний дотик на своїм чолі,
А в морі хвилі гналися, мов коні,
Гойдалися троянські кораблі,
І
ряд очей, прихильних і ворожих,
На них дивився із чертогів божих
йдеться про міфілогічного героя, що був оспіваний основоположником
нової української літератури, а саме про А) Сізіфа Б) Енея В) Паріса П
Прометея Д) Геракла
​